Взаємодія в сім'ї як чинник розвитку громадянської компетентності молоді: результати емпіричного дослідження

Представлено окремі результати емпіричного дослідження взаємодії в сім’ї як чинникарозвитку громадянської компетентності молоді. Сім’я розглядається як соціальна системастійких взаємодій її членів, зокрема батьків і дітей, функціонування якої спроможне впливатина розвиток громадянської компетентності дитини. Тож з огляду на це й беручи до увагиспецифіку взаємодій між членами родини, середовище сімейної взаємодії запропонованорозглянути у двох вимірах: по-перше, як таке, що сприяє/перешкоджає розвиткугромадянської компетентності дитини; по-друге – як таке, що має свої особливі ресурсивпливу на особистість громадянина, що зростає. Представлено логіку конструюванняметодичного інструментарію для вивчення аспектів взаємодії в сім’ї, що зумовлюютьрозвиток громадянської компетентності дитини. Ця логіка передбачає кілька послідовнихетапів: 1) виокремлення психологічних показників дослідження; 2) їх операціоналізацію задопомогою шкал; 3) конструювання суджень (емпіричних індикаторів), що вичерпнорозкривають зміст кожної шкали. Уперше сконструйовано авторський опитувальник длядослідження особливостей сімейної взаємодії батьків і дітей, що визначають розвитокгромадянської компетентності дитини. На етапі обробки отриманих емпіричних данихзастосовувалися методи математичної статистики, зокрема факторний аналіз. Емпіричнимшляхом виокремлено чинники, які визначають розвиток громадянської компетентностіособистості, що зростає в сім’ї, а саме ставлення до суб’єктності дитини (відмова відсуб’єктності або її підтримка); визнання спільного і спільності; а також інструментивстановлення психологічних кордонів; межі відповідальності батьків і дітей. Визначеномоделі взаємодії в сімейному середовищі, що сприяють розвитку громадянськоїкомпетентності дитини: «авторитетна», «орієнтована на інтеграцію і залучення», «орієнтованана партнерство»; і ті, що є несприятливими: «авторитарно-директивна», «орієнтована напотреби батьків», або нейтральними (така модель, наприклад «піклувальна», може бути яксприятливою, так і несприятливою – залежно від міри її застосування) – та описанохарактеристики кожної з виокремлених моделей.