Психологічні особливості ставлення студентів педагогічних спеціальностей до реформування загальної середньої освіти

Метою дослідження було виявити психологічні особливості ставлення студентів педагогічних спеціальностей до реформування загальної середньої освіти. Вибірку склали 129 українських студентів (67 жінок і 62 чоловіки) віком від 19 до 23 років, які здобувають першу вищу освіту у трьох українських вишах: Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Національному лінгвістичному університеті, Київському університеті імені Бориса Грінченка. Під час емпіричного дослідження використовувалась авторська анкета для виявлення суб’єктивних ставлень до реформи у сфері загальної середньої освіти та методика вимірювання комунікативної та соціальної компетентності В. Куніциної. З’ясовано, що у студентської молоді педагогічних спеціальностей позитивне ставлення до реформи у сфері загальної середньої освіти переважає над негативним. Загалом переважна більшість студентів педагогічних спеціальностей, які мають бажання взяти активну участь у впровадженні реформи загальної середньої освіти, досить добре поінформовані про реформу, переконані в необхідності реформування загальної середньої освіти, довіряють реформі загальної середньої освіти (порівняно із студентами педагогічних спеціальностей, які не мають бажання брати активну участь у впровадженні реформи). У студентів, які мають бажання активно долучитися до впровадження реформи загальної середньої освіти, більшою мірою розвинене вміння розв’язувати міжособистісні проблеми, а також краще сформовані сценарії поведінки в складних і конфліктних ситуаціях завдяки знанню механізмів міжособової взаємодії і володінню репертуаром рольової поведінки порівняно із студентами, які не мають такого бажання. Визначено, що студентська молодь педагогічних спеціальностей виокремлює такі характеристики нової української школи: 1) модернізованість; 2) інноваційність; 3) забезпечення цікавого навчання; 4) оновлення навчальної програми; 5) комп’ютеризованість; 6) залучення молодих висококваліфікованих вчителів; 7) спрямованість на особистість; 8) нове ставлення до учнів; 9) навчання українською мовою; 10) орієнтація на європейські стандарти. Ця молодь вважає, що загальна середня освіта перш за все потребує таких змін: 1) розроблення та впровадження нових технологій навчання, інтеграції ІТ-технологій в освітній процес; 2) підвищення кваліфікації вчителів; 3) формування мотивації дітей до навчання; 4) забезпечення особистого підходу до кожного учня; 5) підвищення престижу професії вчителя через підвищення рівня оплати і відбір вчителів за професійними й психологічними критеріями; 6) забезпечення практичного засвоєння знань, практичної цінності знань; 7) зміни освітньої програми в загальноосвітній школі, програми і системи навчання іноземних мов, навчальної програми з урахуванням розвитку у дітей креативності, творчого мислення, пізнавальних інтересів; виховання патріотизму і культури, розвитку духовності; упровадження електронних підручників. Серед важливих умов забезпечення підтримки реформи загальної середньої освіти студентською молоддю педагогічних спеціальностей називалися такі: 1) формування у молоді позитивного ставлення до змісту освітньої реформи та освітніх інновацій шляхом роз’яснення наслідків освітньої реформи та наведення переконливих доказів позитивного впливу освітніх інновацій на якість навчання; 2) переконування студентської молоді в необхідності реформи загальної середньої освіти через роз’яснення, спілкування та обговорення; 3) залучення студентської молоді до різноманітних форм активності, які популяризують освітню реформу та освітні інновації, та заохочення її до ініціативи й активності; 4) формування у студентської молоді усвідомлення важливості особистого внеску у просування освітньої реформи та освітніх інновацій; 5) формування у неї психологічної готовності до діалогу та залучення до колективного обговорення; 6) підтримка студентської молоді, яка виявляє бажання і готовність до впровадження освітніх інновацій; 7) популяризація переваг, які вона отримує від упровадження освітньої реформи та освітніх інновацій. Перспектива подальшого дослідження вбачається в ґрунтовному теоретико-емпіричному дослідженні соціально-психологічних чинників педагогічного партнерства учасників процесу реформування освіти. Практичне значення дослідження проблеми психологічних особливостей ставлення студентської молоді педагогічних спеціальностей до реформування загальної середньої освіти полягає в тому, що його результати дадуть змогу вдосконалити процес упровадження освітніх інновацій, оптимізувати використання наявних ресурсів і мінімізувати ризики недосконалих нововведень.