Травма жертви і травма агресора у міжгрупових конфліктах

Актуальність. Колективна травма є важливим соціально-психологічним феноменом, який впливає на соціальне життя великих і глобальних груп людей, іноді визначаючи навіть успішність чи неуспішність виконання основних життєвих завдань спільноти. Мета. Стаття присвячена вивченню конфліктної міжгрупової взаємодії, яка призводить до психологічного травмування всіх її учасників. Методологія. Теоретичний аналіз літературних джерел В результаті дослідження визначено, що взаємодія може бути симетричною, коли учасники почергово або одночасно виступають в ролях жертв і агресорів, асиметричною, коли позиції груп-жертв і груп-агресорів чітко окреслені, і змішаною, коли на різних історичних етапах чергується симетрія і асиметрія. Прикладами симетричних міжгрупових конфліктів є війни. Прикладами асиметричної міжгрупової конфліктної взаємодії є геноцид, рабство, колективна депортація. У конфліктній міжгруповій взаємодії травмуються всі її учасники: жертви, агресори і пособники – специфічна група людей, що стоїть між першими двома, колишні жертви, що приєднались до агресорів. Підтвердженням того, що агресор отримує травму, є багато негативних почуттів, які переживає агресор, і які можуть бути ознакою травмованості. Поширеність посттравматичних стресових розладів, що є об’єктивною ознакою колективної травми, в групі-агресорі буває достатньо високою. За деяких обставин вона може бути значно вищою, ніж у групи-жертви. Група-пособник також є носієм колективної травми в декількох поколіннях, що можна спостерігати на прикладі геноциду Голодомору. Деякі соціально-психологічні характеристики груп, що беруть участь у міжгруповій взаємодії, сприяють клнфліктності і травмованості: групова агресивність, групова віктимність, комплекс групової меншовартості. Існують також індивідуальні психологічні чинники, що уможливлюють агресію і травмування. Одним з механізмів циклічності колективних травм і перетворення їх на історичні травми є міжпоколінна передача травмівного досвіду. Висновки. Практики зцілення від наслідків історичних травм мають бути спрямованими на всіх учасників конфліктної міжгрупової взаємодії.