
Стигматизація осіб із COVID-19 в умовах поширення пандемії коронавірусу: соціально-психологічний аспект
Author(s) -
Larysa Korobka
Publication year - 2020
Publication title -
problemi polìtičnoï psihologìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2707-868X
pISSN - 2411-1449
DOI - 10.33120/popp-vol23-year2020-57
Subject(s) - covid-19 , virology , medicine , outbreak , infectious disease (medical specialty) , disease
Актуальність дослідження визначається необхідністю поглиблення соціально-психологічних уявлень про процеси стигматизації в умовах поширення пандемії COVID-19 та пошуку ефективних соціально-психологічних технологій запобігання стигматизації, долання упереджень, підвищення толерантності населення та психологічної підтримки вразливих осіб, груп, меншин у різних суспільних середовищах.
Метою статті є аналіз проблеми стигматизації осіб із COVID-19 на тлі поширення пандемії коронавірусу та визначення основних напрямів соціально-психологічної роботи із запобігання стигматизації. Показано, що стигматизація на тлі поширення COVID-19 зумовлюється браком інформації про цю хворобу, внаслідок чого у людей виникають страхи і тривоги перед невідомим та неконтрольованим, що призводить до різноманітних конспірологічних пояснень причин виникнення і поширення цієї хвороби. Такі пояснення спотворюють реальний стан справ, а їх поширення негативно відбивається на настроях та поведінці людей, спричинює виникнення упереджень і стигматизації, негативно впливає на соціальну згуртованість як одну з умов ефективності боротьби із цією хворобою.
Представлено результати дослідження обізнаності людей про наявні в суспільстві упередження щодо осіб із COVID-19, згоди з цими упередженнями та застосування їх до себе як основи стигматизації та самостигматизації. Показано, що страхи і переживання, пов’язані з коронавірусною хворобою, призводять до виникнення упереджень, які, у свою чергу, виконують функцію раціоналізації, виправдання негативних почуттів і негативного поводження з особами, які стигматизуються. Хоча в основі цих упереджень лежать сильні негативні емоції, вони водночас є радше завуальованими, прихованими, адже відкрите їх вираження все ж є соціально неприйнятним.
Перспективи практичного застосування результатів дослідження пов’язані з розробленням соціально-психологічних засобів привернення уваги спільноти до проблеми стигматизації через науково обґрунтоване соціально-психологічне інформування, виявлення та послаблення упереджень щодо певних стигматизовуваних груп, посилення індивідуальної і колективної рефлексивності та підвищення толерантності в суспільстві.