Соціально-психологічні чинники громадянської компетентності майбутніх педагогів: бажане і реальне

Актуальність представленого у статті дослідження зумовлена запитом суспільства на визначення та активізацію детермінант розвитку громадянської компетентності молоді. Метою дослідження було визначення ієрархії компетентностей, які зумовлюють готовність студентської молоді до партиципації і здобуття суспільних благ ціною обмеження власної вигоди або й відмови від неї, та встановлення їх відповідності критеріям компетентного громадянства. Методи дослідження. Дослідницький інструментарій (методика семантичного диференціала) розроблено на основі авторської моделі соціально-психологічних чинників розвитку громадянської компетентності, виокремлених показників та індикаторів ціннісних, ставленнєвих, когнітивних, мотиваційних детермінант. За результатами дослідження визначено структуру та ієрархію здатностей які зумовлюють готовність молоді до партиципації (здатності до рефлексії, до відповідальної участі, до соціальної взаємодії; тактичні і стратегічні здатності; здатності до аналізу та оцінювання ситуації, до визначення і дотримання меж). З’ясовано, що готовність молоді до партиципації виявляється в ситуаціях, які передбачають отримання певної вигоди з мінімальним ризиком програшу. Переважна більшість респондентів не готова долучатися до громадських ініціатив, спрямованих на промоцію чи обстоювання ідеї. Виявлено, що понад третину майбутніх педагогів ще не визначилися щодо цінності солідарності і меж дозволеного для громадян; мотивації і практик громадянської участі; досвіду досягнення і раціонального оцінювання інформації. Зроблено висновки: а) про зумовленість розвитку громадянської компетентності молоді дискурсом громадянства і громадянськими практиками, які продукуються соціальним середовищем (родинним, освітнім, медійним, економічним, політичним тощо); б) про невідповідність практик і пропозицій молодіжного дискурсу громадянськості критеріям компетентного громадянства. Практична значущість отриманих результатів вбачається у можливості застосування їх для коригування впливів соціального середовища на розвиток громадянських компетентностей майбутніх педагогів.