
Методичний підхід до визначення доцільної кількості ознак моніторингу для ідентифікації стану об’єктів розвідки
Author(s) -
В. Бондаренко
Publication year - 2022
Publication title -
zbìrnik naukovih pracʹ centru voênno-strategìčnih doslìdženʹ nacìonalʹnogo unìversitetu oboroni ukraïni/zbìrnik naukovih pracʹ centru voênno-strategìčnih doslìdženʹ nacionalʹnogo unìversitetu oboroni ukraïni
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2304-2745
pISSN - 2304-2699
DOI - 10.33099/2304-2745/2021-3-73/97-101
Subject(s) - political science
На сьогодні в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони держави, застосування військ (сил) в операції Об’єднаних Сил здійснюється комплекс заходів з викриття та спостереження за угрупованням військ противника, шляхом ведення розвідки за функціонуванням об’єктів розвідки (ОР) через викриття стану їх систем управління і зв’язку. Виділення інформативних ознак у реальній оперативній обстановці є складним завданням, тому що набір ознак може бути дуже великим, а самі ознаки некорельовані між собою. Нагальним є завдання відбору й виділення групи найбільш інформативних ознак, що підвищить ймовірність правильного розпізнавання джерел або об’єктів розвідки та буде максимальною або достатньою для прийняття рішення стосовно їхнього стану.
Метою статті є розробка методичного підходу обґрунтування необхідної кількості ознак моніторингу для гарантованої ідентифікації стану ОР через функціонування системи управління і зв’язку, що їх обслуговує.
Аналіз існуючих методик визначення важливості джерел моніторингу для спостереження показав, що в цілому вони дозволяють здійснювати необхідний вибір складу розвідувальної інформації в цілому, але мають наступні недоліки:
врахування лише одного або невеликої частини об’єктивних факторів, що впливають на процес вибору джерел моніторингу для спостереження;
залежність визначення важливості джерел моніторингу від суб’єктивного досвіду та професійної підготовки особи, яка приймає рішення (необхідність врахування емпіричного коефіцієнту важливості);
неможливість динамічної зміни обраних джерел моніторингу при зміні умов обстановки.
В ході проведених досліджень розроблено методичний підхід обґрунтування необхідної кількості розвідувальних ознак для гарантованого розпізнання стану об’єкту розвідки за умови, що ознаки є рівно важливими та імовірності переходів об’єкту розвідки із стану в стан – рівні.