META-GENRE PATTERN OF MYSTERY IN THE SYSTEM OF KIND-TYPE-GENRE LITERARY VERTICAL

Purpose of the paper is to clarify the model of the kind-type-genre vertical presented in the theory of genres.Methods: typological analysis (historically comparative).Results. The author has substantiated that in the traditional model of genre evolution it is important to denote also the meta-genre pattern (meta-genre form), which contains information about the most distant genre characteristics in time, which will later develop a separate line in genres and genre varieties. In different cultural and historical periods, the stability of the genre is determined by the existing meta-genre forms, which serve as the core of the genre, ensuring the stability of key components and at the same time assimilating in different ways innovations due to worldview, aesthetic doctrines, etc. Each cultural-historical epoch reinforces and absorbs something to the genre; however, the meta-genre pattern implies the stability of the genre core and makes it possible to trace the evolution of key genre characteristics. It is suggested that in the classical model in the paradigm of kind-type-genre vertical it is important to denote a meta-genre pattern that contains the archetypal memory of the genre. The analysis of the origins of tragedy and comedy in the ancient period gives grounds to state the presence in each of the genres the features that later acquire a development in the paradigm of each genre model. The meta-genre pattern combines opposite characteristics of the genre, which indicate the emergence of genres from a common source. The legitimacy of substantiation of mystery as a meta-genre form of literature is proved. Modern approaches to the interpretation of the genre in the context of not only literary concepts, but also findings in cultural studies have been discussed.Conclusions. The interaction of the mysterious and the carnival in the most ancient forms of tragedy and comedy has been studied. The research gives grounds to speak about the mystery and the mysterious as the oldest factors of drama, containing the archetypal memory of the genre. It is reasonable to distinguish mystery as a type of drama and a meta-genre form. Meta-genre pattern represents itself differently in various cultural periods determining their dynamics of transformations.Key words: meta-genre pattern (meta-genre form), genre theory, mystery, carnival, tragedy, comedy.Мета статті – уточнити наявну в теорії жанрів модель родо-видо-жанрової вертикалі, доповнивши її компонентом мета-жанрового патерну.Методи: типологічний аналіз (порівняльно-історичний).Результати. Акцентовано на тому, що в традиційній моделі жанрової еволюції важливо позначати метажанровий патерн (метажанрову форму), що містить інформацію про найвіддаленіші в часі жанрові характеристики, котрі згодом набудуть осіб-ного розвитку в жанрах і жанрових різновидах. У різні культурно-історичні періоди сталість жанру визначають метажанрові форми, які виконують функцію ядра жанру, забезпечуючи стабільність ключових компонентів і водночас асимілюючи в різний спосіб інновації, зумовлені світовідчуттям, естетичними доктринами та ін. нового часу. Кожна культурна-історична епоха щось додає до жанру, проте метажанровий патерн забезпечує сталість жанрового ядра й дає можливість простежити еволюцію ключових жанрових характеристик. Запропоновано, що в класичній моделі між родом і видом у парадигмі родо-видо-жанрової вертикалі важливо позначати метажанровий патерн, який містить архетипну пам’ять жанру. З огляду на дослідження витоків трагедії та комедії в античному періоді доцільно говорити про наявність у кожному з жанрів рис, які згодом набудуть окремого розвитку в лоні певної жанрової моделі. Метажанровий патерн поєднує у собі часом протилежні характеристики, які свідчать про постання жанрів зі спільного джерела, а отже, це поняття має бути враховане з погляду жанрології під час характеристики генологічної специфіки твору. Охарактеризовано правомочність обґрунтування містерії як метажанрової форми літератури. Проаналізовано сучасні підходи до тлумачення жанру в контексті не лише літературознавчих концепцій, а й напрацювань у царині культурології. Досліджено взаємодію містеріального та карнавального в найдавніших формах трагедії й комедії.Висновки. Категорія «містеріальне» як один із найдавніших чинників драми експлікує архетипну пам’ять драматичних жанрів. Доцільно розрізняти містерію як жанр драми і як метажанрову форму, реактуалізовану в різні культурно-історичні періоди. Метажанровий патерн по-різному виявляє себе в історичній динаміці літературних процесів, постаючи маркером їх трансформацій.Ключові слова: метажанровий патерн (метажанрова форма), теорія жанрів, містерія, карнавал, трагедія, комедія