THEORETICAL ASPECTS OF RESEARCH OF EXCLUSIVE INSONMINATED SENTENCES

Purpose. Comprehensively analyze exclamatory inarticulate sentences in connection with their semantic, grammatical, communicative-pragmatic characteristics and modal specialization, describe the patterns of implementation of inarticulate sentences of this type in the system of syntactically inarticulate constructions.Methods. The article is based on the following methods: analysis and comparison, which consist in the analytical elaboration of the theoretical and methodological basis and interpretation of different research paradigms in the study of exclamations and exclamatory inarticulate sentences; descriptive, which is based on elucidating the leading features of exclamatory inarticulate sentences; functional-pragmatic method, which provides for the characterization of exclamatory unarticulated sentences from the standpoint of identifying their communicative role in the formation and expression of thought.Results. The article draws attention to the relevance of studying exclamations as one of the main morphological markers of inarticulate sentences. A number of main scientific concepts have been formulated in the framework of determining the grammatical nature of exclamations and identifying the leading features of exclamatory HP. The diversity of scientific vision in relation to the essential characteristics of exclamations is noticed, as exclamations as morphological units of language are actively integrated into the sphere of syntax and acquire syntactic categorical features. A number of different classifications of exclamatory inarticulate sentences are characterized, which are based on different criteria for their description. The formality of the attribution of speech etiquette formulas and sound imitations to the composition of exclamatory inarticulate sentences is pointed out and the causes and consequences of interjectivation are analyzed from the etymological point of view.Conclusions. The results of the study show that exclamations often become the grammatical center of inarticulate sentences, forming the following semantic groups: emotional, appellation, motivational, etiquette and sound imitation (separate group). It should be noted that in order to understand the semantic nature of exclamatory inarticulate sentences, it is appropriate to correlate them with judgment, which becomes one of the leading theses of their reasoned qualification as emotional equivalents of the sentence.Key words: exclamation, unarticulated sentences, interjectivation, semantics of exclamations, speech formulas of etiquette, sound imitation. Мета. Комплексно проаналізувати вигукові нечленовані речення у зв’язку з їхніми семантичними, граматичними, комунікативно-прагматичними характеристиками та модальною спеціалізацією, описати закономірності реалізації нечленованих речень такого типу в системі синтаксично нечленованих конструкцій.Методи. В основу дослідження покладено такі методи: аналіз та порівняння, що полягають в аналітичному опрацюванні теоретико-методологічної бази й інтерпретуванні різних дослідницьких парадигм у студіюванні вигуків та вигукових нечленованих речень; описовий, який ґрунтується на з’ясуванні провідних особливостей вигукових нечленованих речень; функційно-прагматичний метод, який передбачає характеристику вигукових нечленованих речень із позиції виявлення їхньої комунікативної ролі у формуванні та вираженні думки.Результати. У статті звернено увагу на актуальність студіювання вигуків як одного з головних морфологічних маркерів нечленованих речень. Сформульовано низку наукових концептів у рамках визначення граматичної природи вигуків та виявлення провідних особливостей вигукових нечленованих речень. Зауважено різноаспектність наукового бачення стосовно сутнісних характеристик вигуків, оскільки вигуки як морфологічні одиниці мови активно інтегрують у сферу синтаксису та набувають синтаксичних категоріальних особливостей. Охарактеризовано низку різних класифікацій вигукових нечленованих речень, в основі яких закладено різні критерії їх опису. Указано на формальність віднесення мовленнєвих етикетних формул та звуконаслідувань до складу вигукових нечленованих речень та проаналізовано з етимологічного погляду причини та наслідки інтер’єктивації.Висновки. Результатидослідження свідчать про те, що вигуки часто стають граматичним центром нечленованих речень, формують такі їхні семантичні групи: емоційні, апелятивні, спонукальні, етикетні та звуконаслідування (окрема група). Варто зазначити, що для розуміння семантичної природи вигукових нечленованих речень доречною є їхня співвіднесеність із висловленням, що стає однією із провідних тез їх аргументованого кваліфікування як емоційних еквівалентів речення.Ключові слова: вигук, нечленовані речення, інтер’єктивація, семантика вигуків, мовленнєві формули етикету, звуконас-лідування.