ON THE STATE OF PHILOSOPHIC-METHODOLOGICAL AND GENERAL SCIENTIFIC PREPARATION FOR BACHELOR’S AND MASTER’S DEGREES (THE CASE OF KHERSON STATE UNIVERSITY)

Першорядною задачею освіти є формування мислення як самоцілі, що створює для особистості мож-ливості задля здійснення керованого впливу на соціальні явища та процеси, використовуючи сучасні знання та новітні технології. Здатність людини успішно соціалізуватися не можлива без інтелектуаліза-ції, яка має досягатися в освітньому процесі.Автором статті була розроблена анкета та проведене опитування магістрантів І року денної фор-ми навчання Херсонського державного університету (опитано 187 осіб, 44% від загальної чисельності в 2019–2020 навчальному році). Більшість здобувачів продовжує навчання за напрямом підготовки бака-лавріату. Однак опитування засвідчило, що основні теми дисципліни «Основи наукових досліджень» були засвоєні не досить глибоко з причини малої кількості аудиторних занять. Для багатьох магістрантів незрозумілим виявилося співвідношення філософських підходів, загальнонаукових та конкретно-нау-кових методів, а також зміст новітніх методологічних принципів та підходів. Більшість здобувачів не змогла відповісти на питання щодо наукових результатів, які вони отримували завдяки використанню зазначених ними методів. Це свідчить про недостатній зв’язок методології як теорії та наукової прак-тики. Було також виявлено, що більшість магістрантів не пов’язує майбутню професійну діяльність із науковими дослідженнями. Ця обставина зобов’язує викладачів посилити відповідальність за форму-вання гідного відношення здобувачів вищої освіти до науки як соціального і професійного інституту та теоретичного мислення як основи будь-якої високопрофесійної діяльності.Слід знайти оптимальне колегіальне рішення (у кожному університеті ексклюзивне) стосовно під-вищення в навчальних програмах різних напрямів освіти «питомої ваги» методологічного складника, а також сучасних форм підвищення методологічної підготовки викладачів теоретичних дисциплін. The primary task of education is the formation of thinking as an end in itself which creates opportunities for individuals to exert significant influence on social phenomena and processes using modern knowledge and the latest technologies. The ability of a person to successfully socialize is unthinkable without intellectualization which must be achieved in the educational process.The author of the article developed a questionnaire and conducted a survey of the first-year full-time postgraduates (master’s degrees) at Kherson State University (187 people were interviewed, which is 44% of the total amount in the 2019–2020 academic year). Most degree-seeking students continue their studies in the bachelor’s degree program. However, the survey showed that the main topics of the course “Fundamentals of Scientific Knowledge”, which was studied for bachelor’s degree programmes, are not sufficiently captured due to the small amount of class hours. For many postgraduates (master’s degrees) the relationship between the philosophical approaches themselves, general scientific and special scientific methods, as well as the content of the latest methodological principles, turned out to be incomprehensible. It is a matter of concern that many degree-seeking students were not able to answer the question about the results they obtained in scientific work through the use of the methods they specified. This indicates a lack of connection between methodological theory and scientific practice in the educational process. It was also found that the majority of postgraduates (master’s degrees) do not associate their future professional activities with scientific research. This circumstance obliges teachers to strengthen their responsibility for forming a decent attitude of degree-seeking students to science as a social and professional institution, as well as to theoretical thought as the basis of any highly professional activity.It is necessary to find an optimal collegial solution (exclusive at each university) to increase the “specific weight” of the methodological component in the curriculum documents of different branches of education, as well as regarding modern forms of improving the level of methodological competences of teachers of various theoretical disciplines.