Розвиток міжнародно-правових відносин у сфері боротьби з фінансуванням тероризму до 11 вересня 2001 року

Можливості терористичних організацій напряму залежать від їхнього фінансового забезпечення. Події 11 вересня 2001 року яскраво продемонстрували, якою високою може бути ціна за несвоєчасно вжиті заходи в боротьбі з фінансуванням тероризму на міжнародному рівні. Мета статті – проаналізувати розвиток міжнародно-правових відносин у сфері боротьби з фінансуванням тероризму від моменту їх зародження до 11 вересня 2001 року. Наукова новизна статті полягає у визначенні передумов формування ефективного міжнародного організаційно-правового механізму боротьби з фінансуванням тероризму після терактів 11 вересня. Висновки. Міжнародною спільнотою впродовж 90-х років ХХ століття поступово напрацьовувалися методи та способи протидії збагаченню терористів, які стали правовим підґрунтям для подальших процесів розвитку правового регулювання боротьби з фінансуванням тероризму. До позитивних здобутків міжнародної спільноти, які відіграли важливу роль у формуванні після подій 9/11 ефективного міжнародного організаційно-правового механізму боротьби з фінансуванням тероризму, належать: 1) налагодження Радою Безпеки ООН механізму накладення санкцій на державних та недержавних спонсорів тероризму із застосуванням обов’язкових до виконання положень Розділу VII Статуту ООН щодо забезпечення міжнародного миру та безпеки. Першим в цьому напрямку міжнародно-правовим документом стала прийнята 31 березня 1992 року Радою Безпеки ООН Резолюція 748, що по суті означало зародження міжнародно-правових відносин у сфері боротьби з фінансуванням тероризму; 2) використання стратегії протидії відмиванню грошей як певного шаблону у розробці стратегії боротьби з фінансуванням тероризму із-за схожості методів фінансування тероризму з методами відмивання грошей; 3) прийняття 9 грудня 1999 року Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, яка надала визначення фінансуванню тероризму та заклала основи формування міжнародного організаційно-правового механізму боротьби з ним. Від 11 вересня 2001 року число учасників Конвенції збільшилося з 4 до 189 з-поміж загальної кількості держав-членів ООН – 193, що дозволяє стверджувати про наявність в міжнародному праві домінуючого бачення у вирішенні проблеми фінансування тероризму; 4) зміщення вже в 1998 році, після активізації терористичної діяльності Аль-Каїди, фокусу міжнародної спільноти в протидії фінансуванню тероризму з держав на міжнародні терористичні організації.