Мирність як обов’язкова ознака права на свободу зібрань

Метою даною статті є дослідження змісту поняття «мирність», його складових, як обов’язкової ознаки права на свободу мирних зібрань. Наукова новизна. У статті окреслено лінгвістичне, юридичне, літературне розуміння поняття «мир», «мирність», що забезпечує всебічне, об’єктивне розуміння даного поняття та якісне використання даних понять у правовій науці. У вітчизняній юридичній науці відсутні наукові дослідження ознак права на свободу мирних зібрань, а саме ключової ознаки – мирності, що породжує прогалину теоретичної науки, яка позначається на практиці застосування норм позитивного права. Як наслідок, проведено теоретико-методологічне дослідження поняття «мирності», що усуває наявну прогалину у праві. Адже для громадянського суспільства та демократичної держави надзвичайно актуальним є підтримання миру та безпеки під час проведення мирних зібрань. Висновки. Мирність, як ознака права на свободу мирних зібрань має включати в себе мирну мету, повагу до людини, її честі та гідності, прав, свобод та інтересів, повагу до суспільного устрою, конституційного ладу, дотримання принципів верховенства права і законності, відсутність зброї, військового однострою, відсутність засобів приховування індивідуальності (маски), відсутність закликів до насильства, повалення влади у неконституційний спосіб. Озвучені нами ознаки є ключовими, що впливають на стан законності і правопорядку у суспільстві, а також на забезпечення прав, свобод та інтересів людини і громадянина, як організатора та учасника таких зібрань, так і сторонніх осіб, які не мають жодного відношення до такого зібрання, у тому числі й тих, котрі не розділяють поглядів організаторів та учасників мирних зібрань, які реалізують своє право на мирні зібрання. Мирність, як ознака, гарантує можливість досягнення компромісу шляхом взаємних поступок суб’єктів здійснення права на мирні зібрання та прибічників інших поглядів.