ДОСВІД РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

У статті розглянуто досвід розвитку системи електронних державних послуг у країнах Європейського Союзу. З’ясовано основні завдання системи електронних державних послуг, до яких належать: координація й адміністрування взаємодії між державними структурами; організація обслуговування громадян державними органами; організація взаємодії структур влади та бізнесу; видача громадянам будь-якої інформації, пов’язаної з діяльністю державних органів; створення форм правління за участю громадян; забезпечення рівної доступності благ незалежно від місця проживання громадянина та ін. Визначено, що структура онлайнової системи електронних державних послуг і її органів управління повинна містити у собі: інтернет – загальнодоступні сервери, які надають доступ до електронних державних послуг; безкоштовні контакт-центри, суміщені з мережею телефонні call-центри, котрі дозволяють надавати послуги для громадян, які не мають доступу в інтернет; поштову службу для посилки документів і матеріалів у письмовому вигляді; інтранет для підвищення ефективності роботи державних службовців. Доведено, що існує чотири рівні зрілості електронних державних послуг: інформаційний – офіси публікують інформацію на веб-сайті, а користувачі переглядають сайт офісів на комп’ютері або спеціальних інформаційних кіосках, отримуючи необхідну інформацію; інтерактивний, в одну сторону – користувачі можуть спілкуватися в електронному вигляді з окремими офісами, двосторонній – де офіси можуть спілкуватися з користувачами через Інтернет; угоди – користувачі можуть спілкуватися в електронному вигляді з окремими офісами, а офісні додатки електронним шляхом їм відповідають; інтеграції – портали призначені для певних цілей, надають інформацію з різних офісів і дозволяють здійснювати виконання угод. Досліджено етапи розвитку системи електронних державних послуг у країнах Європейського Союзу, цілі та завдання кожного етапу, проблеми та рекомендації щодо їх нівелювання.