Особливості балансу елементів живлення під хмеленасадженнями

Мета. З’ясування впливу різних систем удобренняза тривалого їх застосування на винос азоту, фосфору і калію культурою хмелю та формування балансупоживних речовин у дерново-підзолистому супіщаномуґрунті Полісся. Методи: польовий, лабораторний, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний.Результати. Установлено, що за систематичного застосування мінеральних добрив (N180P60K200) відбуваєтьсяпідвищення урожайності шишок на 0,75 та 1,1 т/гаі формується співвідношення основної та побічної продукції на рівні 1,15 і 0,97 залежно від сорту. Додатковевнесення гною покращує показники продуктивностіна 15,2 та 23,9 %, але погіршує співвідношення(1,22 і 1,08 відповідно). Найвищими показникамивмісту NPK як у шишках, так і у стеблах із листям вирізнявся варіант спільного застосування гною і N180P60K200.Відповідно до систем удобрення величина господарського виносу варіювала: для азоту у межах 323-486 кг/га,для фосфору – 138–205 кг/га, калію – 238-399 кг/гапротягом чотирирічного періоду. За цей період буловнесено значно більше азоту – 720–1520 кг/га, фосфору – 240–640 кг/га, калію – 800–1760 кг/га. Під часвирощування хмелю слід відмітити особливу рольорганічних добрив у вигляді гною як джерела поживних елементів. Їхнє щорічне внесення суттєво впливає на формування балансу. Висновки. Загальнийрівень інтенсивності балансу щодо азоту, фосфоруі калію за всіма удобреними варіантами незалежновід сорту швидко зростає: N 199–373 %, P 161–342 %,K 277–562 %. Це свідчить про надлишкове, практичнонераціональне внесення добрив, норми яких встановлені за чинними нормативами, та про необхідність їхкорегування. Отримані експериментальні результатидозволили також уточнити показники виносу поживнихречовин урожаєм сортів хмелю.