z-logo
open-access-imgOpen Access
Сучасний стан методичних підходів щодо визначення гранулометричного складу у світі
Author(s) -
М.О. Солоха,
Н.В. Винокурова
Publication year - 2021
Publication title -
agrarnì ìnnovacìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2709-4405
DOI - 10.32848/agrar.innov.2021.8.12
Subject(s) - political science
У статті представлено огляд світової літератури щодо методичних підходів до визначення грануломе- тричного складу ґрунту різними методами, як класич- ними, так і новітнім лазерно-дифракційним методом (ЛДМ). Аналізуючи публікації, що стосуються визначення гранулометричного складу грунту, можна відзначити, що використання різних методик і класифікацій тек- стури ґрунту призвело до розбіжностей у застосуванні методу просіювання (використовуються сита з неодна- ковим діаметром отворів) та різниці меж фракцій у седи- ментаційних методах (аерометричному та піпетковому). Органолептичні методи, які застосовують в Україні (сухий та вологий), хоч і подібні у виконанні до тих, що пропонує ФАО для польових умов, але використовують неоднакові класифікації. Щодо методу лазерної диф- ракції, то під час підготовки проб до аналізу спираються на класичні методи, використовуючи їх як еталон, отже, і пробопідготовку роблять подібну, застосовуючи такі ж самі реактиви і способи видалення органічної речовини, карбонатів, розчинних солей та аналогічну дезагрегацію зразка. Вплив підготовки проби для аналізу на резуль- тати розподілу частинок за розміром визначають шля- хом застосування лазерного дифрактометру за одна- ковими налаштуваннями приладу. Розбіжності в будові приладів та застосованої оптичної і детекторної систем призводить до отримання різних результатів за однако- вої підготовки проб до аналізу. Порівняння показників, одержаних класичними мето- дами, з показниками у разі застосування лазерно-диф- ракційного методу свідчить про необхідність подальших досліджень щодо їх використання, адже поки що такі результати різняться та потребують кореляції. Це не заважає використовувати ЛДМ за одночасного визна- чення текстури ґрунту, застосовуючи різні класифікації. Тому метод лазерної дифракції у майбутньому можна використовувати для адаптування показників, одержа- них методом Н.А. Качинського, до міжнародних класи- фікацій, що сприятиме роботі з ФАО у питаннях впливу зміни клімату та опустелювання на стан ґрунту.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here