z-logo
open-access-imgOpen Access
Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування
Author(s) -
В.В. Базалій,
Yevhenii Domaratskiy,
И В Бойчук,
О.В. Тетерук,
О.П. Козлова,
Г.Г. Базалій
Publication year - 2021
Publication title -
agrarnì ìnnovacìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2709-4405
DOI - 10.32848/agrar.innov.2020.4.13
Subject(s) - mathematics
Мета статті полягає у встановленні генетич- ного контролю і рекомбінації ознак стійкості до виля- гання у гібридів пшениці за різних умов вирощування. Матеріали і методика досліджень. У дослідженнях використовували сорти і форми різного генетичного й екологічного походження. Вихідні сорти і форми для схрещувань відбирались так, щоб забезпечити комп- лекс прояву цінних біологічних і господарських ознак. Результати досліджень. Результатами досліджень установлено, що у гібридних популяціях, які створені на генетичній основі високорослих (110 см і вище) батьків- ських форм (тип Р1 високорослий / Р2 високорослий), спостерігалося проміжне успадкування. Схрещування низькорослих сортів (тип Р1 низькорослий / Р2 низькорос- лий) значно збільшувало (до 9,5%) кількість комбінацій із гетерозисом за довжиною стебла. Особливо чітко цей тип успадкування виявлявся у гібридів від схрещування сортів Одеська напівкарликова, Русалка, Санія, NS471, Обрій, Херсонська безоста, Вікторія одеська, Соломія, Знахідка та інші. Використання напівкарликових сортів, зокрема й Одеської напівкарликової як рекурентного компонента, вже за двох бекросів майже повністю від- творює свій фенотип у гібридних нащадках. Висновки. Дослідження дають змогу стверджувати, що найбіль- ший внесок у формування низькорослих рекомбінантів внесли КМБ1, Русалка, Одеська напівкарликова, Санія, NS371, Херсонська 86. Під час вивчення їх у спеціаль- них циклічних схрещуваннях із різними формами і сор- тами спостерігали різний генетичний контроль довжини стебла. Схрещування низькорослих сортів між собою дозволило одержати позитивні трансгресії за довжи- ною стебла, нащадки яких характеризувались високою продуктивністю. Використання напівкарликових сортів як рекурентних компонентів у зворотних схрещуваннях майже відтворювало їх фенотип у гібридних нащадках. Характер прояву довжини стебла різних морфобіотипів пшениці озимої значно зумовлений генотипом сорту (73,0%). До умов зрошення і парових попередників най- більш пристосовані морфобіотипи з довжиною соло- мини 80–90 см і 90–100 см.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here