ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ГАЗОБМІНУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ДІОКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ

Метою дослідження є вивчення ефективності гасіння пожежі діоксидом вуглецю з урахуванням зміни газообміну. Проведено аналіз застосування нейтральних газів у системах автоматичного пожежогасіння, що передбачають об’ємний спосіб гасіння. Під час аналізу встановлено, що швидкість ліквідації горіння залежатиме від газообміну у приміщенні, тобто від кількості та місць розташування вентиляційних отворів, дверей, вікон тощо. Задля дослідження впливу газообміну на ефективність і швидкість припинення горіння розроблено установку, камера якої імітує реальне приміщення і його комп’ютерну модель для проведення моделювання. Створена установка дозволяє застосовувати як флегматизатор діоксид вуглецю, азот, аргон тощо. Обґрунтовано структурні компоненти установки таким чином, що із ємності під тиском надходить флегматизатор до камери для спалювання, обладнаної двома отворами: перший отвір служить для відведення продуктів горіння із камери, другий – для введення флегматизатора через два отвори, які імітують вентиляцію і вхідний прохід, дозволяючи змінювати газообмін у камері. Кількість флегматизатора, що подається до камери спалювання, регулюється редуктором. У камеру вмонтовано термопару для контролю температури у зоні горіння. Створено комп’ютерну модель камери для спалювання, аналогічну натурному експерименту. Комп’ютерну модель приміщення із заданими геометричними конфігураціями і розмірами створено за допомогою CAD-програми. Усередині також було створено моделі перегородок, отвору для виходу продуктів згоряння і місця підпору повітря. Геометричну модель імпортовано у середовище розрахункового комплексу FDS для подальшого проведення обчислювального експерименту. Проведено обчислювальний експеримент. Із метою відслідковування зміни температурного режиму під час обчислювального експерименту засобами комп’ютерного комплексу FDS створено 27 місць її контролю. Після завершення обчислювального експерименту отримано показники температури за кожним місцем контролю для проведення верифікації. Проведено натурний експеримент. Установлено, що вплив, який чинять відкриті вентиляційні канали на швидкість припинення горіння, є найсуттєвішим за низьких швидкостей подачі інертних газів. Розраховано відносне відхилення результатів математичного моделювання від експериментальних показників. Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність моделювання теплових процесів під час подальшого вивчення впливу газообміну на швидкість гасіння пожеж у закритих об’ємах.