ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ В СЕЛЕКЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННІ ГЕНОФОНДУ БУРОЇ ХУДОБИ СУМСЬКОГО РЕГІОНУ

У статті, на підставі ретроспективних та сучасних досліджень, розглянуто важливе проблемне питання щодо збереження генофонду локальної лебединської породи в аспекті використання генетичних маркерів. За використання поліморфізму груп крові доведено, що згідно з коефіцієнтом гомозиготності Са, який становив від 0,052 до 0,139, гено-фонд лебединської породи загалом має високий резерв генетичної мінливості. Розподіл антигенів і алелів груп крові у порід бурої худоби різних країн селекції (бура швіцька Німеччини та Австрії та лебединська Сумського регіону) свідчить про їх генетичну спільність у зв’язку з чим отримані популяції слід розглядати як споріднені відріддя бурої швіцької поро-ди. Дослідження генетичної структури стада лебединської худоби ПСП «Комишанське» за 10 мікросателітними марке-рами засвідчило, що популяція перебуває в стані генетичної рівноваги, а середня величина показника індексу фіксації Райта свідчить про тенденцію до збільшення кількості гомозиготних особин (інбридинг).