ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНОМАТОК ВІД ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ, ВАРІАНТУ ПОЄДНАННЯ ПОРІД В РІЗНІ ПОРИ РОКУ

Вивчалась залежність відтворювальних якостей свиноматок F1 ірландського походження за прямого та реципроктного схрещування порід велика біла і ландрас від тривалості періоду лактації впродовж чотирьох пір року в умовах степової зони України. Встановлено, що в зимову пору року не спостерігалось розбіжностей між групами свиней різних поєднань та термінів відлучення за загальною кількістю поросят, багатоплідністю, статевим співвідношенням поросят та масою їх гнізда при народженні. Водночас, за обох поєднань свиноматки зі скороченим терміном підсисного періоду мали вищу на 0,02 кг (р 0,01) великоплідність, кращу на 1,45%…2,54% (р 0,01) збереженість поросят і як наслідок більшу на 0,17…0,29 голів їх кількість при відлученні, але нижчу інтенсивність росту – і як наслідок меншу на 25,58….27,48 кг масу гнізда та на 2,11… 2,26 кг масу однієї голови при відлученні. Навесні, свиноматки обох поєднань мали кращу на 0,28….0,56 голів потенційну та на 0,47…0,69 голів фактичну багатоплідність, на 0,04 – 0,05 кг великоплідність, більше народжували кнурців, мали більшу на 0,51…0,68 голови (р<0,001) кількість поросят на час відлучення за кращої на їх збереженості, але мали нижчу 1,65… 1,69 кг (р<0,001) масу одного поросяти та на 17,25…20,72 кг масу гнізда поросят при відлученні. За інтенсивністю росту поросят до відлучення спостерігалася тенденція до її підвищення у гніздах маток зі скороченим терміном підсисного періоду. Влітку не було виявлено суттєвих розбіжностей між свиноматками піддослідних груп за показниками загальної кількості поросят на час народження та багатоплідністю. Разом з тим, тварини з традиційною тривалістю підсисного періоду обох породних поєднань переважали за великоплідністю на 0,04 – 0,05 кг (р<0,001), масою гнізда під час народження на 0,37…0,47 кг, масою одного поросяти на час відлучення, та на 1,83…1,93, масою гнізда поросят на цей час 19,18…19,72 кг, середньодобовим, відносним та абсолютним приростами – при цьому спостерігалася гірша 2,84 та 3,28 % збереженість та на 0,47– 0,59 кількість поросят на час відлучення. Восени, тварини зі скороченим терміном підсисного періоду переважали за масою гнізда поросят при народженні на 1,81 та 2,21 кг (р<0,001), їх збереженістю на 2,11… 3,01% (р<0,01) своїх аналогів з традиційною тривалістю підсисного періоду, тоді як останні мали перевагу на 0,08 кг за великоплідностю, на 0,26…0,39 голів за кількістю поросят при відлучені, на 2,57…2,58 кг (р<0,01) за індивідуальною масою, та на 29.38 … 32,95 кг масою гнізда на час відлучення (р 0,001), а також 2,49… 2,50 кг (р 0,001) за абсолютними, на 36,94…37,86 г за середньодобовими (р<0,01) та на 18,21…18,51% за відносними приростами. Аналізуючи зміни показників відтворювальної якості свиноматок обох генотипів встановлено, що їх багатоплідність більш залежала від пори року за скороченого терміну відлучення поросят ніж за традиційного, тоді як багатоплідність кількість поросят при відлученні мала суттєві сезонні коливання як за традиційної так і скороченій тривалості підсисного періоду у свиноматок. Пора року мала суттєвий влив на збереженість поросят у всіх піддослідних групах тварин не залежно від генотипу, або тривалості підсисного періоду. Водночас середньодобові прирости поросят помірно залежали від пори року, за обох варіантів поєднання материнської породи та тривалості підсисного періоду. Індекс комплексної оцінки відтворювальних якостей свиноматок суттєво залежав від пори року за різної тривалості підсисного періоду та менше залежав від породних поєднань свиноматок.