КОНЦЕПТ ТРАВМИ У КОМПАРАТИВІСТСЬКІЙ ПЕРСПЕКТИВІ (ЧАСТИНА 1)

Концепт травми, що перетворилася з предмету медичної турботи на гасло світової культури та центральну інстанцію сучасної теорії та критики, став головним гуманітарним афектом нашого часу. Існуючі роботи з генеалогії та історії травми, що зосереджені на важливих питаннях і протиріччях у її вивченні як події культури, не торкаються фронтирів досліджень, що представлені у ряді проектів, пропонуючих нові концептуальні виміри для осмислення травми та пам'яті. Проблемою даної роботи є простеження основних рубежів інтелектуальної історії травми, що виходила б за межі традиції, в рамках якої виникла її домінуюча модель. Ціллю статті є дослідження дебатів навколо змісту цього терміна в їхньому історичному та культурному контексті, що перевизначають не лише значення, а й онтологічний сенс понять травми та пам'яті. Перша частина статті присвячена опису домінуючої сьогодні парадигмі осмислення травми та її головних тез, а також полеміки, що розгорнулася пізніше у її відношенні.