
РОЛЬ НАУКОВОЇ ДИСКУСІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТІВ З РОЗКРИТТЯ ПРИРОДИ ГРАВІТАЦІЙНОГО ПОЛЯ
Author(s) -
Ганна Томашевська
Publication year - 2021
Publication title -
molodij včenij
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2313-2167
pISSN - 2304-5809
DOI - 10.32839/2304-5809/2021-5-93-15
Subject(s) - political science
У статті показано роль наукової дискусії в дослідженні результатів експериментів. Зазначено, що здатність до творчої діяльності формується у шкільному віці. Запропонована методика навчання теорії відносності та гравітації з допомогою наукової дискусії, заснованої на новітніх даних з ядерної фізики, астрофізики, теорії гравітації, теорії еволюції Всесвіту. На основі пояснення цих питань показано розвиток інтелектуального мислення. Показано, що метою дискусії є пошук правильного рішення. В атмосфері дискусії виявляються такі особистісні властивості, як самостійність, нонконформізм. У діловому спілкуванні вчені спеціально організовують і використовують дискусію як метод дослідження. Перед закладами шкільної освіти стоїть завдання розвитку продуктивного мислення, як невід’ємної складової творчого потенціалу. Цього можна досягти на прикладі ведення дискусії. Навички продукування інтелектуальних цінностей розвиваються в результаті розумової активності. Серед видів діяльності, що сприяють інтелектуальному розвитку і є дискусія. Важливою є організація дослідження, що базується на основі вивчення сучасних проблем експериментальної фізики, які вирішуються методами наукової дискусії. Як свідчать дослідження, учні, внаслідок недостатньої сформованості відповідних умінь, недостатньо орієнтуються у виборі методів досліджень, зазнають труднощів у формулюванні гіпотези на підставі відомих фактів, не можуть запропонувати експеримент для підтвердження гіпотези. Озброєння учнів методологічними знаннями з ведення дискусії - є необхідною складовою гуманізації фізичної освіти. Переважна більшість навчальних завдань дослідницького характеру спрямована на організацію емпіричної діяльності, є лише незначна кількість завдань на організацію суто теоретичного дослідження. Такий дисбаланс не дозволяє учням з перевагою теоретичного стилю мислення реалізувати свої здібності.