НЕОКОЛОНІАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР МОВНИХ КОНФЛІКТІВ В УКРАЇНІ

У статті аналізуються важливі проблеми мовних конфліктів в Україні. Показано, що мовні конфлікти найбільш гостро протікають у країнах з багатоетнічним складом населення. Мовні конфлікти бувають міжнаціональними, міжетнічними та внутрішньоетнічними. Мовна рівноправність зазвичай відображена в конституції країни, однак на практиці реалізація цієї ідеї проходить з ускладненнями. Наслідками мовних конфліктів можуть стати збройні конфлікти між ворогуючими національними або етнічними групами, посилення сепаратистських настроїв у державі та ін. Висвітлено, що після прийняття Закону «Про мови в Українській РСР» почалися гострі дискусії щодо надання російській мові статусу другої державної, які точаться донині. Мовно-політична проблема вміло використовується проросійськими силами як спосіб ескалації російсько-українського збройного конфлікту на теренах України. Доведено, що відсутність чіткої і цілеспрямованої мовної політики в Україні є наслідком її колоніального минулого. Нівелювати мовні конфлікти можна лише за допомогою продуманої державної мовної політики, при цьому важливо не допускати політичних спекуляцій та штучних конфліктів. Мовна політика, разом із гарантуванням мовних прав людини, має забезпечувати національну єдність та утверджувати політичну стабільність.