Організаційно-правові основи створення Вищої ради правосуддя. Історичний аспект

Стаття присвячена дослідженню історичного аспекту організаційно-правових основ, що слугували фундаментом для створення Вищої ради правосуддя (ВРП). Основуючись на аналізі та порівнянні українського законодавства, яке втратило чинність та законодавства, яке чинне на сьогоднішній день, а також враховуючи міжнародні стандарти у сфері судочинства зроблено висновки про важливість створення Вищої ради правосуддя як незалежного, конституційного органу суддівського врядування, який має ключове значення у забезпеченні незалежності судочинства та суддів і який покликаний відстоювати права та інтереси судової гілки влади у правовідносинах з іншими органами державної влади. Констатується той факт, що зміни, які відбулися у судовій системі у 2016 році в цілому позитивно відобразились на структурі судоустрою. Було чітко розмежовано повноваження між органами правосуддя, а саме розмежовано повноваження між ВРП та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), які полягали в тому, що ВРП мала розглядати дисциплінарні скарги на суддів всіх рівнів, а ВККСУ мала зосередитись на призначення конкурсів на посади суддів і кваліфікаційному оцінюванню кандидатів на відповідність вимогам професійного судді. Автор також зазначає, що наділення ВРП права надавати консультативні висновки до законопроєктів, що стосуються судоустрою дає можливість судовій владі частково впливати на проєкти нормативно-правових актів, які тим чи іншим чином вплинуть на права та обов’язки судової системи та суддів, що в свою чергу дає змогу відслідкувати позитивну тенденцію у відносинах між законодавчою гілкою влади та судовою гілкою влади в сфері співпраці у законотворчій діяльності. Не зважаючи на усі досягнення, які були здобуті за роки судової реформи 2016 року можна констатувати той факт, що на даний момент не існує порозуміння між законотворцями та ВРП, а тому ВРП необхідні засоби захисту судової гілки влади, які дадуть можливість відстоювати права та обов’язки суддів та громадян. І такими засобами можуть стати надання права ВРП законодавчої ініціативи щодо питань судоустрою і статусу суддів та визначення ВРП як суб’єкта права на конституційне подання.