НОВИЙ ПОГЛЯД НА ДЕЛІКТ. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУТУ ДЕЛІКТНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

У статті розглянуто та проа-налізовано існуючі вітчизняні пра-вові концепції, що описують інсти-тут деліктної відповідальності,проаналізовано поточну судовупрактику в спорах про відшкоду-вання шкоди, а також виділенота проаналізовано низку проблем-них питань теорії та практики вцій категорії спорів. Автор напо-лягає на помилковості домінуючоїсьогодні наукової точки зору, якавизначає обов’язок з відшкодуванняшкоди як санкцію за цивільне пра-вопорушення і вказує на необхід-ність установлення складу цивіль-ного правопорушення як єдиноїможливої підстави для стягненнязаподіяної шкоди. На прикладахвідшкодування правомірно запо-діяної шкоди, «безпричинної» та«безвинної» відповідальності зашкоду, а також на численних при-кладах інших спеціальних деліктів,було продемонстровано хибністьконцепції складу цивільного пра-вопорушення. Проведений аналізтакож показав несумісність кон-цепції складу цивільного правопо-рушення, яка використовуєтьсяукраїнськими судами, та прин-ципу генерального делікту, який єзагальновідомим і який так самозастосовується в судовій прак-тиці. Також автором зробленокороткий огляд спроб українськихнауковців об’єднати концепціюгенерального делікту та концепціюскладу цивільного правопорушення.У статті доведено необхідністьрозглядати деліктну відповідаль-ність як один із видів цивільногозобов’язання, що виникає на під-ставі самого факту заподіянняособі шкоди з вини іншої особи, а неяк покарання за правопорушення.Розкривається суть принципу гене-рального та спеціальних деліктівяк достатньої теоретичної основидля описання всіх видів деліктнихзобов’язань. Крім того, аналізу-ється негативний вплив існую-чої правозастосовчої практики успорах з відшкодування шкоди направа потерпілої особи та на роз-виток правової науки.