Open AccessАргументація в конституційному судочинстві: засади та проблеми реалізації в Україні
Author(s) -
О. Меленко,
О. Стратій
Publication year - 2021
Publication title -
юридичний вісник
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-6277
pISSN - 1561-4999
DOI - 10.32837/yuv.v0i5.2240
Subject(s) - constitutionalism , doctrine , constitution , political science , argument (complex analysis) , law , argumentation theory , constitutional law , politics , sociology , law and economics , democracy , philosophy , epistemology , biochemistry , chemistry
У статті проаналізованосучасні доктрини конституціона-лізму з точки зору місця та роліінституту аргументації в кон-ституційно-правових процесах.Зокрема, погляди представниківдескриптивної доктрини консти-туціоналізму наголошують наважливості застосування в проце-сах конституційного судочинстватакого аргументу, як громадськадумка. Зазначений аргумент доз-воляє мінімізувати негативнийвплив політичного фактору напроцес прийняття рішень офі-ційними інтерпретаторами кон-ституції (судами). Протилежноїдумки дотримуються прибічникинормативної доктрини консти-туціоналізму, адже громадськадумка через численні фактори(низька правова культура, заанга-жованість ЗМІ та різноманітнихсоціологічних інституцій тощо)нездатна повною мірою відобра-зити інтереси всього суспільства.Основним способом узгодженняконституційних норм із потре-бами суспільства представникинормативної доктрини вбачаютьу зміні змісту самої конститу-ції. Роль офіційних інтерпретато-рів конституції у цьому випадкузводиться лише до чіткогодотримання «букви закону».У статті наведено системуаргументів, використовуваних упроцесі конституційного судо-чинства України, з чого зробленовисновок, що такий аргумент, якгромадська думка, проповідуванийадептами дескриптивноїдоктриниконституціоналізму, не застосо-вується. У роботі запропонованеавторське тлумачення терміну«конституційний аргумент», якийтрактується як висловлюванняучасників конституційного про-вадження (сторін та суду), вира-жене за допомогою юридичної мовиу вигляді судження чи умовиводуз метою підтвердження/спросту-вання викладеного в конституцій-ному зверненні кола проблем/спір-них питань. Водночас судженнями,на яких базуються висловлюванняучасників конституційного про-вадження, є юридичні факти таконституційні цінності, а умови-водами – судження, підкріпленізаконодавчими нормами та кон-ституційною доктриною. Аналіззаконодавства України та сучас-них доктрин конституціоналізмув сфері аргументації дав змогувиявити чимало проблем органі-заційного, інструментального таінституційного характеру, якібезпосередньо впливають на ефек-тивність реалізації інститутуаргументування в конституцій-но-правових актах України.