Субсидіарна відповідальність крізь призму множинності осіб у зобов’язанні

У статті аналізується субсидіарна відповідальність з точки зору наявності множинності осіб (боржників). Викладені основні аргументи науковців, які є прихильниками та противниками множинності осіб у випадку субсидіарної відповідальності. Автор робить висновок, що субсидіарний та основний боржник не утворюють множинності осіб, оскільки є учасниками різних зобов'язань, одне з яких є акцесорним. У моделі «основний – субсидіарний боржник» кожен із боржників має свій власний предмет зобов'язання, тобто не виконується основне призначення норм про множинність осіб – необхідність поділу предмет у зобов'язання між кількома особами. Субсидіарний боржник може нести окрему відповідальність за порушення свого зобов'язання, яка є додатковою до відповідальності основного боржника. Субсидіарним є виключно боржник, тоді як в інших зобов'язаннях з множинністю осіб кілька осіб можуть бути як на боці кредитора, так і на боці боржника. Автор доходить висновку, що у всіх випадках субсидіарної відповідальності звернення до субсидіарного боржника не означає припинення обов'язку основного боржника. Кредитор р має право звертатися з вимогою до субсидіарного боржника навіть у тому випадку, якщо основний боржник просто ігнорує вимогу кредитора. Тобто основний боржник не вибуває із зобов'язання, проте із свого власного зобов'язання. Кредитор, маючи права в обох правовідносинах, реалізує їх на свій вибір після порушення основного зобов'язання і пред’явлення вимог основному боржнику. Ця схема «або-або» властива окремим правовідносинам. У зобов'язаннях з множинністю осіб, навпаки, кредитор може скористатися своїм правом за схемою «і-і», тобто одночасно задіяти всіх боржників.