Open AccessПредставники сторін виконавчого провадження: окремі питання їхнього правового статусу
Author(s) -
Наталія Артурівна Сергієнко
Publication year - 2019
Publication title -
юридичний вісник
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-6277
pISSN - 1561-4999
DOI - 10.32837/yuv.v0i4.987
Subject(s) - legislation , process (computing) , civil code , law , political science , due process , executive branch , business , computer science , private law , public law , legislature , operating system
У науковій статті розглянута проблематика правового статусу представників сторін виконавчого провадження. Здійснено аналіз та дослідження правового регулювання статусу представників сторін виконавчого провадження. Представники сторін виконавчого провадження визначені як учасники виконавчого провадження (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до закону, сторони виконавчого провадження – це одні учасники виконавчого провадження, а представники сторін виконавчого провадження – це інші учасники виконавчого провадження. Це трохи дивно, оскільки представники сторін виконавчого провадження реалізують у виконавчому провадженні права та виконують обов’язки сторін, а не свої власні права та обов’язки. Тому виникає питання доцільності сепарації, про яку йшлося вище. Схожа ситуація існувала деякий час тому в цивільному процесі, проте на даний час приписи ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що сторони є учасниками цивільного процесу, а в приписах ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України йдеться, що сторони можуть брати участь в справі особисто або через представників. У статті резюмується, що здатність сторони виконавчого провадження мати представника у виконавчому провадженні та здійснення ними своїх прав та обов’язків у виконавчому провадженні через представника є нетотожними поняттями. Автор статті пропонує викласти приписи ч. 1 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» наступним чином: «Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника. Коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто, вчинення таких дій має бути здійснено саме боржником і не може вчинятись його представником». Якщо ж представник має певні обмеження у здійсненні певних правомочностей від імені сторони виконавчого провадження, ці обмеження мають бути обумовлені у довіреності. Подальші наукові дослідження теми правового статусу представників сторін виконавчого провадження уявляються перспективними на підставі наведеного нижче: представництво в юрисдикційних діяльностях як правовідношення має різні аспекти – матеріально-правовий та процесуально-правовий.