
СУТНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
Author(s) -
А. Миколаєць
Publication year - 2021
Publication title -
юридичний вісник
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-6277
pISSN - 1561-4999
DOI - 10.32837/yuv.v0i3.2195
Subject(s) - interpretation (philosophy) , epistemology , context (archaeology) , scope (computer science) , computer science , philosophy , linguistics , paleontology , biology , programming language
У статті пропонується автор-ське бачення визначення змістута ознак взаємодії держави тагромадськості у сучасній Україні.Для вирішення наукової задачі роз-глянуто позиції науковців щодорозуміння категорії «взаємодія»у його загальнофілософськомурозумінні, у трактуванні наукиуправління та як категорії адмі-ністративного права. За кожнимаспектом виокремлено сутнісніриси досліджуваного поняття, атакож прослідковано трансфор-мацію змісту і обсягу категорії«взаємодія» у процесі її переходувід бачення фундаментальниминауками до більш конкретного таспеціального трактування право-вою та управлінською доктриною.За допомогою синтезу первиннихсутнісних та специфічних рисдосліджуваного поняття сталоможливим сформувати власнудефініцію категорії «взаємодія дер-жави та громадськості у сучаснійУкраїні», виокремити її істотніриси та особливості, серед якихпостійний та системний характер,безперервність, двосторонність,активність, правовий характерта інші ознаки. Автор зауважує ізприводу найбільш загального сут-нісного визначення поняття «вза-ємодія», що філософська думка несформувала чіткого, конкретногота вичерпного розуміння окресле-ного поняття. Також, виходячи іззагальнофілософського розумінняпоняття «взаємодія», вона можепозначати як позитивні зміни, такі зміни негативного характеру, якрозвиток, так і деградацію пев-них процесів, явищ, її учасників.Аналізуючи наведені міркуваннявчених щодо сутності та змістукатегорії «взаємодія», зауважуємо,наскільки неоднозначним та склад-ним є трансформація його загаль-нофілософського розуміння в більшспеціальне та чітке тлумачення зурахуванням його управлінськогоконтексту, а також конкретногозастосування до відповідних проце-сів між елементами управлінськихсистем. Також зазначено, що станнаукових напрацювань не дозво-ляє запропонувати якісне та зміс-товне визначення поняття «взає-модія держави та громадськості»,оскільки останнє, попри те, щовоно відноситься до адміністра-тивно-правової категорії, є такождосить узагальненим та повинномістити високий рівень науковогоабстрагування.