Вирішення правових спорів із підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції

У статті аналізуються витоки проблеми розмежування судової юрисдикції на сучасному етапі правозастосовної діяльності Вер­ховного Суду. Обґрунтовується теза, що у сучасних умовах про­блема розмежування судової юрис­дикції об'єктивно виникає у разі функціонування, щонайменше, двох підсистем судів певної юрисдик­ції. Робиться порівняльний аналіз окремих аспектів нормативного регулювання розгляду справ про судову юрисдикцію Великою Пала­тою Верховного Суду і Судом зі спорів про юрисдикцію (Tribunal des conflits) у Франції. Зазнача­ється, що головна відмінність вирі­шення спорів про судову юрисдик­цію у Франції полягає в економії часу і ресурсів учасників судового процесу, судової системи держави. Так, Суд зі спорів про юрисдикцію у Франції розглядає повторно справу (а не відсилає її до суду першої інстанції) лише у разі, коли адмі­ністративний суд і суд загальної юрисдикції остаточно (рішення не підлягають оскарженню) при­йняли рішення, які суперечать один одному, між тими самими сторонами, щодо одного й того самого предмета спору. На думку автора, у разі виникнення спору про судову юрисдикцію, коли суди різних юрисдикцій остаточно при­йняли рішення, які суперечать один одному, між тими самими сторонами, щодо одного й того самого предмета спору, розгляд справи по суті спору мав би значно кращі наслідки для формування єдиної правозастосовної практики у судах України. Наведений у ЦПК, ГПК, КАС України перелік випадків, коли справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верхов­ного Суду з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, скоріше засвідчує про спробу законодавця запобігти фор­ муванню негативної практики зловживання процесуальними пра­вами учасниками судового процесу. З іншого боку, цей перелік спірний, оскільки учасник судового процесу, який не заявляв, не обґрунтував порушення судом правил предмет­ної чи суб'єктної юрисдикції, міг помилятись і така помилка не має бути на заваді вирішення право­вого спору про судову юрисдикцію.