Комунальні та відомчі медичні заклади в системі єдиного медичного простору: невирішені проблеми адміністративно-правового регулювання

Однією з проблем, що активно обговорюється остан-нім часом у колах фахівців з охорони здоров’я, медич-ного права і пересічних громадян, є стан і перспективи розвитку медичної реформи. Про неї дискутують, її побоюються, від неї багато чого очікують. Важливим наразі є питання всебічного дослідження адміністра-тивно-правових засад проведення медичної реформи. Ми переконані, що кращі досягнення системи ме-дичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ повинні і мають бути використані для потреб форму-вання єдиного медичного простору. Також і у кон-тексті взаємодії з комунальними закладами охорони здоров’я. Це передовсім місцевий рівень. Це важливо для пересічних громадян, як відомчої належності, так і середньостатистичних, котрі працюють в офісах, на-чальних закладах, на заводах та фабриках. Що стосується другої ланки взаємодії – комуналь-ної медицини та відповідних лікувально-профілактич-них закладів, то, на переконання автора, важливість дослідження проблематики комунальних закладів охо-рони здоров’я у контексті адміністративно-правового забезпечення єдиного медичного простору пов’язана із багатьма факторами, ключовими із яких можуть вва-жатись: – по-перше, ці медичні заклади із позицій органі-зації та надання медичної допомоги є максимально наближеними до пацієнта (сільська місцевість, район-ний рівень надання медичної допомоги, міські медичні заклади зазвичай знаходяться у власності територіаль-них громад); – по-друге, процеси децентралізації, що наразі від-буваються в Україні, засвідчують все більший акцент держави на тому, щоб максимально передати надання всіх соціальних послуг (в тому числі і медичних) на рі-вень місцевого самоврядування. Окреслено роль та значення адміністративного та медичного права в цих процесах. Актуалізована увага до проблем впровадження у практику медичної реформи.