Недоліки Закону України «Про фізичну культуру і спорт»

У науковій статті визначено поняття нормативно-пра-вового регулювання у сфері спорту. Здійснено аналіз норма-тивно-правового регулювання сфери спорту й виокремлено проблемні питання спеціального нормативно-правового акта – Закону України «Про фізичну культуру і спорт». Визначено, що нормативно-правове регулювання у сфері спорту – це система законодавчих і підзакон-них нормативно-правових актів, які врегульовують суспільні відносини щодо організації та проведення спортивних заходів і змагань, забезпечення рухової активності людей різних вікових груп і фізичного ста-ну під час їхнього дозвілля для зміцнення здоров’я, сприяють інформаційній обізнаності населення щодо зайнятості спортивною діяльністю. Система нормативно-правових актів у сфері спор-ту, на нашу думку, поділяється на міжнародні акти; норми фундаментальні, які визначать пріоритетність зайняття спортом, різні види спортивної діяльності, популяризують спорт на міжнародній арені та сприя-ють спортивному процвітанню й досягненням в спор-ті, і норми спеціального законодавства, тобто система актів, які врегульовують відносини щодо особливостей зайняття певним видом спорту, визначають та органі-зовують порядок здійснення спортивної діяльності. Доведено необхідність прийняття Указу Президен-та України «Про затвердження концепції з реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту на період до 2025 року». Суб’єкти публічного адміністрування сфери спор-ту – це система організаційно-структурних утворень, які наділені владними повноваженнями, на законних підставах здійснюють свою діяльність у сфері спорту з метою виконання покладених на них обов’язків і, відпо-відно, задоволення публічних інтересів щодо створення належних правових, економічних, організаційних, со-ціально-культурних умов для реалізації прав і свобод фізичних і юридичних осіб, забезпечення реалізації рів-ного доступу до фізкультурно-спортивної діяльності.