Санкційні і форс-мажорні застереження в договірних умовах та їх інтерпретація

У статті розглянуто поняття і сутність санкційних і форс-мажорних застережень у договірних умовах. Історично під обставинами форс-мажору розумілися стихійні лиха та природні катаклізми, унаслідок яких утворювалася фактична неможливість виконання дого-вірних зобов’язань. У подальшому категорія обставин форс-мажору була розширена шляхом включення в неї односторонніх актів уповноважених органів державної влади, що також створюють неможливість виконання контрактних домовленостей. У міжнародно-правовій практиці складання приват-ноправових договорів міжнародного характеру закрі-пилося правило про внесення в текст застереження на випадок настання обставин форс-мажору, а також правило, що настання і продовження обставин непере-борної сили повинно бути підтверджено торгово-про-мисловою палатою або іншим компетентним органом. Залежно від права, яке підлягатиме застосуван-ню до такого договору, буде розглядатися і відповідна подія на предмет її кваліфікації як обставини непере-борної сили. Питання про кваліфікацію події як об-ставини непереборної сили є питанням матеріального права. Якщо відповідно до права держави, що розгля-дає спірні відносини за договором, неможливість виконання контрактних зобов’язань внаслідок вве-дення економічних санкцій Радою Безпеки Організа-ції Об’єднаних Націй буде кваліфікована як настання обставини форс-мажору, то сторона буде звільнена від несення відповідальності за невиконання або неналеж-не виконання. Уведення санкцій робить виконання договірних зобов’язань юридично неможливим. Неможливість виконання договору призводить до припинення дії або призупинення дії договору, у зв’язку із чим сторони відчувають значні негативні майнові труднощі, що ви-ражаються в несенні збитків за укладеними договора-ми, а також відповідальності у зв’язку з невиконанням договору. Розгляд атрибутів економічних санкцій, що вво-дяться рішеннями Ради Безпеки Організації Об’єдна-них Націй (відсутність вольового складника поведінки сторін; наявність у нормативному акті, що імплемен-тує резолюцію Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй про введення економічних санкцій, суворо ім-перативних приписів, від яких сторони не мають право відступити), дозволяє дійти висновку про те, що зазна-чена юридична неможливість виконання міжнародних комерційних зобов’язань може бути віднесена за пого-дженням сторін до форс-мажорних обставин, що звіль-няє несправну сторону від відповідальності.