Географія злочинності у сфері інтелектуальної власності в Україні

У статті зазначається про необхідність посилення боротьби зі злочинністю у сфері інтелектуальної влас-ності, що вимагає не лише шукати відмінності у кри-мінологічних ситуаціях регіонів країни, а намагатися встановлювати кримінологічні закономірності, аргу-ментувати їх. Зазначено, що аналіз географії злочинності є необ-хідністю для з’ясування специфіки причин та умов злочинності в різних географічних районах з погляду впливу на них місцевих особливостей та врахування їх при розробленні заходів запобігання злочинності у сфе-рі інтелектуальної власності. Географія злочинності має велике практичне значення для диференційованої оцінки результатів роботи правоохоронних органів, їх служб та підрозділів, визначення ними гарячих точок, маневрування силами та засобами, планування всього процесу боротьби зі злочинністю. При вивченні геогра-фії злочинності на рівні суб’єктів держави досліджу-ються її кримінологічні характеристики відносно міст та районів, на рівні міста з районним поділом – віднос-но районів, на рівні району, міста, селища – відносно населених пунктів, мікрорайонів, адміністративних ділянок, підприємств та інших об’єктів. Також мають значення і теоретичні дослідження, оскільки з’являється можливість глибше вивчити ме-ханізм детермінації злочинності та її змін, встановити закономірності появи та функціонування злочинності в різних за своїми соціально-економічними, соціаль-но-культурними та іншими характеристиками регіонах, визначати в цих закономірностях загальне та специфічне. Вказано, що географічна поширеність злочинів проти інтелектуальної власності має свої особливості, зумовлені тим, що ці кримінальні діяння у більшості випадків пов’язані із здійсненням наукової, господар-ської та підприємницької діяльності. З огляду на це особливо поширеними вони є у великих регіонах кра-їни, оскільки саме на цій території сконцентрований інтелектуальний, фінансовий і виробничий потенціал держави. Вказується на можливості підвищення ефек-тивності заходів запобігання на основі диференціації регіонів залежно від індивідуального комплексу фак-торів, які визначають стан злочинності у сфері інтелек-туальної власності й її конкретні показники.