Щодо визначення кримінологічної характеристики особи, засудженої за сукупністю злочинів

У статті розглядається проблематика визначен-ня поняття особи злочинця. На базі цього визначення виокремлюються якості особи, які повинні досліджува-тися при призначенні такій особі кримінального пока-рання. Встановлено, що окресленню підлягають три групи характеристик або якостей: 1) соціально-демо-графічні (стать, вік, соціальне становище, рівень осві-ти, сімейний стан, рід занять); 2) кримінально-правові (зміст і мотивація, одноосібний чи груповий характер злочинної діяльності, тривалість та інтенсивність зло-чинної діяльності, наявність чи відсутність судимості тощо); 3) соціально-психологічні властивості (світо-гляд, інтереси та життєві установки). Базисом для кри-мінологічного дослідження стали 200 вироків суду, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відкритому доступі. Досліджені вироки суду виносилися протягом 2010–2020 рр. судами України різних областей. Вибірка здійснювалася із загальним дотриманням вимог щодо репрезентативності. Ана-ліз практики призначення покарання дозволив сфор-мувати типовий портрет особи, засудженої за сукуп-ністю злочинів. Це особа чоловічої статі у віці від 31 до 40 років, безробітна, із середньою освітою, неодру-жена, яка характеризується негативно та має декілька незнятих і непогашених судимостей за вчинення зло-чинів проти власності. Аналіз текстів вироків засвід-чив, що в багатьох випадках суд ставився формально до окреслення якостей чи характеристики засуджува-ної особи. Вважається що це не відповідає принципу індивідуалізації покарання, який повинен бути реалі-зованим саме при призначенні покарання, аби його вид і міра відповідали суспільній небезпечності особи та вчиненого злочину. Констатується, що дослідження особи, якій призначається покарання, має не тільки теоретичне, а й практичне значення.