
Кримінально-правова політика як результат функціонування політичної системи
Author(s) -
І. В. Козич
Publication year - 2019
Publication title -
прикарпатський юридичний вісник
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-6234
pISSN - 2305-0314
DOI - 10.32837/pyuv.v1i4(29).407
Subject(s) - politics , political culture , political system , political communication , state (computer science) , power (physics) , sociology , political science , law and economics , public relations , law , democracy , physics , algorithm , quantum mechanics , computer science
Автор у статті наводить підходи до розуміння терміна «політична система суспільства» як інтегрованої сукуп-ності політичної влади, суб’єктів, відносин, політичних організацій і політичної культури суспільства, яка забез-печує його соціальну стабільність, соціальний порядок і яка має певну соціально-політичну орієнтацію.
Вона містить організацію політичної влади, відно-сини між суспільством і державою, характеризує про-тікання політичних процесів, що включають інститу-ціоналізацію влади, стан політичної діяльності, рівень політичної творчості в суспільстві, характер політич-ної участі, неінституціональних політичних відносин.
Політична система, як правило, побудована на принципі «динамічної рівноваги» (Д. Істон): якщо рішення й дії відповідають вимогам та очікуванням суспільства, то підтримка політичної системи посилю-ється. З іншого боку, якщо влада ігнорує вимоги членів суспільства та приділяє увагу тільки власним вимогам і побажанням (новомодне обґрунтування – «з мотивів політичної доцільності»), то рішення й дії не отриму-ють підтримки й розуміння.
Ланцюжок «соціальний запит/потреба» – «полі-тичне опрацювання» – «політичне рішення» прямо визначає особливості формування, безперебійної ро-боти й подальшого вдосконалення політичної системи суспільства. Кожна політична система, що позиціону-ється як ефективна, має відповідні інститути і струк-тури, за допомогою яких соціальні запити, потреби й вимоги трансформуються в політичні рішення й надалі проявляються в тій чи іншій сфері політики.
Автор зазначає, що за цією схемою працюють усі сфери державної політики. Не є винятком і кримі-нально-правова. Отримуючи відповідні кримінально зумовлені запити/потреби від суспільства, система за допомогою відповідних суб’єктів (інституцій) фор-мує надалі певне політичне рішення, що буде впрова-джуватися за допомогою низки правових, соціальних, економічних тощо заходів. Сукупність таких рішень і становить кримінально-правову політику.