Зміст контролю в агропромисловій сфері та можливості його вдосконалення

У статті на основі аналізу норм чинного законодавства України та наукових поглядів учених розглянуто зміст контролю в агропромисловій сфері й визначено можливості його вдосконалення. Обґрун-товано, що на законодавчому рівні дуже важливо визначити допустимі форми контролю в агропромисло-вому комплексі з урахуванням особливого значення та широти останнього, а також забезпечити непорушність під час їх реалізації принципу законності й свободи підприємницької діяльності в агропромисловій сфе-рі. Наголошено, що контрольні повноваження в агропромисловому комплексі реалізуються не центра-лізовано. Так, Міністерство аграрної політики та продовольства України є лише одним із суб’єктів кон-трольної діяльності. Державний технічний нагляд здійснюється щодо технічних засобів для агропромис-лового комплексу, які належать юридичним і фізичним особам або вони виконують послуги щодо їх ремонту, переобладнання й реалізації. З’ясовано, що контроль в агропромисловій сфері – це заснована на положеннях Конституції та іншого законодавства України чітко спрямована, систематична, поліаспектна діяльність уповноважених органів державної влади, спрямована на забезпечення законності, безпечності й високого рів-ня користі агропромислового комплексу держави шля-хом реалізації спеціального інструментарію методів, засобів і заходів державо-владного впливу. Визначені напрями реформування в агропромисловій галузі по-лягають у такому: а) оптимізації нормативно-правової бази, положення якої регулюють контроль в агропро-мисловому комплексі. Остання потребує структури-зації та уніфікації. Найбільш доцільно було б видати єдиний законодавчий документ, який би закріплював зміст контролю в агропромисловій сфері, чітко визна-чав його межі, а також установлював суб’єктний склад такого контролю, його компетенцію та особливості взаємодії; б) систематизації також підлягає група ор-ганів виконавчої влади, на яких покладено контроль в агропромисловій сфері. Так, ужиті заходи щодо опти-мізації державного апарату призвели до розгалуження контрольної компетенції в агропромисловій галузі та розподілення повноважень між великою кількістю ор-ганів влади.