ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Актуальність статті полягає в тому, що тема застосування юридичної аргументації у діяльності Конституційного Суду України є малодослідженою, а окремі питання є досить дискусійними. Залежно від переслідуваної мети суб’єктів правотворчості, правореалізації, правозастосування, правотлумачення використовуються різні аргументи та переконання зародження ідеї верховенства права, починаючи від правових принципів, закладених нормами міжнародного права, науково-підтверджених фактів, політичної пропаганди, судових рішень до власних емоцій та переживань. Варто відзначити, що техніка правового аргументування використовується не лише у правотворчій діяльності, а й у правозастосуванні та правотлумаченні. Останнє відіграє важливу роль під час інтерпретації норм Конституції або визнання нормативно-правових актів неконституційними та здійснення інших завдань, що належать до компетенції конституційного судочинства. Тому вважаємо, що, обираючи правове рішення, суддя повинен зважати на безліч факторів суспільного життя та мінливість законодавства, враховуючи принципи верховенства права, справедливості, законності, об’єктивності, неупередженості тощо. Не менш важлива роль відводиться також Європейському суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема, щодо його інтерпретацій міжнародно-правових документів, більшість з яких ратифікована та інтегрована у національне законодавство. Тому висновки та рішення ЄСПЛ, так само як і міжнародно-правові акти, є обов’язковими для врахування державами-учасницями. На основі проведеного дослідження ми дійшли висновків, що юридична аргументація – це усний або письмовий спосіб переконання суб’єктів правовідносин на основі права, його принципів та цінностей, що здійснюється шляхом доказування, тлумачення, обґрунтування, оцінювання з урахуванням мотивів, тверджень, гіпотез, пропозицій, фактів, із застосуванням юридичної термінології або без такої, з метою впливу на думки, погляди чи переконання іншої особи.