
Обґрунтування основоположних принципів адвоката – справедливості та відповідальності
Author(s) -
О. C. Заяць
Publication year - 2021
Publication title -
прикарпатський юридичний вісник
Language(s) - Ukrainian
DOI - 10.32837/pyuv.v1i1(22).865
Subject(s) - humanism , economic justice , politics , professional responsibility , compliance (psychology) , administration of justice , sociology , law , political science , human rights , epistemology , psychology , social psychology , philosophy
Заяць О. С. Обґрунтування основоположних принципів адвоката - справедливості та відповідальності. - Стаття.
Стаття присвячена обґрунтуванню основоположних в адвокатській діяльності принципів справедливості й відповідальності в межах філософсько-правового дискурсу. З’ясовано, що з-поміж похідних від аксіологічних принципів правозахисної діяльності адвоката необхідно виокремити передусім ідею справедливості в здійсненні правосуддя. Отже, доведено, що, як і гуманізм, справедливість є морально-юридичною категорією. Утім, констатується, що, хоча ідея справедливості й пронизує весь кримінальний процес, впливаючи на якісний характер не лише прийнятих рішень, а й вибору способів їх досягнення, все ж натепер вона залишається більшою мірою декларативним принципом. Відзначено, що своєрідність соціального статусу, правової свідомості й специфіки виконуваної діяльності безпосередньо впливають на формування в адвоката особливого відчуття справедливості, що апріорі еквівалентно впливає на його професійні особливості. Тому з огляду на це однією з умов успішної діяльності адвоката, як у професійно-правозахисно- му, так і в представницькому напрямах є набуття ним високої політичної культури. Отже, саме рівень політичної культури адвоката впливає на розуміння ним особистої відповідальності за формування та утвердження в суспільстві такого принципу, як справедливість. Цей принцип безпосередньо пов’язаний із ще одним аксіологічним принципом діяльності адвоката, а саме з відповідальністю як відповідністю поведінки адвоката соціально-нормативним вимогам, його професійному обов’язку, підпорядкованістю його поведінки соціальному контролю та інше. Таким чином, в тексті статті зображено, що відповідальність адвоката є різновидом суспільно-правової відповідальності. Отже, стверджується, що, зважаючи на специфіку інституту професійної відповідальності адвоката, слід задуматися про його подальший розвиток, перспективи й проблеми, які в чинних правилах адвокатської етики викладені не достатньою мірою та не системно. Запропоновано для початку процесу внесення змін у цей кодекс все ж таки з’ясувати, чи влаштовує сучасну адвокатську спільноту ситуація, що виникла навколо притягнення адвокатів до професійної відповідальності? Вочевидь ні. Що й зумовлює актуальність проведеного дослідження.