Open AccessДиференціація адміністративної відповідальності суб’єктів здійснення державного архітектурно-будівельного контролю як напрям підвищення ефективності адміністративної відповідальності у сфері містобудування
Author(s) -
В. П. Лещинський
Publication year - 2020
Publication title -
прикарпатський юридичний вісник
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-6234
pISSN - 2305-0314
DOI - 10.32837/pyuv.v0i6(35).703
Subject(s) - control (management) , object (grammar) , consolidation (business) , liability , subject (documents) , state (computer science) , business , urban planning , class (philosophy) , order (exchange) , architectural engineering , operations management , computer science , engineering , civil engineering , accounting , artificial intelligence , finance , library science , algorithm
Лещинський В. П. Диференціація адміністративної відповідальності суб’єктів здійснення державного архітектурно-будівельного контролю як напрям підвищення ефективності адміністративної відповідальності у сфері містобудування. - Стаття.
Статтю присвячено наданню характеристики суб’єктів здійснення державного архітектурно-будівельного контролю як суб’єктів адміністративної відповідальності, визначенню на цій основі актуальних напрямів удосконалення нормативного закріплення суб’єктного складу адміністративних правопорушень у сфері містобудування.
Обґрунтовано, що суб’єктами адміністративних проступків у сфері містобудування необхідно вважати не тільки суб’єктів власне містобудівної діяльності, але й суб’єктів державного архітектурно-будівельного контролю.
Визначено, що з метою диференціації адміністративної відповідальності суб’єкта державного архітектурно-будівельного контролю у зв’язку із прийняттям дозвільних рішень, що надають можливість експлуатувати закінчений будівництвом об’єкт за критерієм класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта, вбачається за доцільне передбачити у ст. 96-1 КУпАП розмір відповідних штрафів окремо, залежно від класу наслідків (відповідальності) закінченого будівництвом об’єкта у випадку прийняття суб’єктом державного архітектурно-будівельного контролю незаконних дозвільних актів, що дають можливість експлуатувати такий об’єкт. Доведено, що з метою збільшення інституційної спроможності державного архітектурно-будівельного нагляду необхідно віднести посади відповідних посадових осіб - суб’єктів здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду - до посад державної служби категорії «Б» як виняток із загального правила, з наділенням їх відповідними гарантіями їхньої діяльності.
У результаті дослідження визначено, що внесення відповідних змін до чинного адміністративного законодавства становить перспективний напрям його розвитку.