Конституція Пилипа Орлика 1710 року як першоджерело розвитку конституціоналізму в Україні

Тараненко М. Г., Тараненко М. М. Конституція Пилипа Орлика 1710 року як першоджерело розвитку конституціоналізму в Україні. - Стаття. У статті проаналізовано основні причини розробки першого вітчизняного конституційного акта - Кон­ституції Пилипа Орлика 1710 року (Договори і Поста- новлення прав і вольностей Війська Запорозького), показано сутність цього видатного політико-правового документа, його значення в боротьбі українського на­роду за власну національну державність. Заслуговує на увагу детальне висвітлення реальних умов, у яких опинилася українська козацька еміграція після пораз­ки короля Карла ХІІ в Полтавській битві 1709 року.   Після смерті гетьмана І. Мазепи козацьку старшину турбувало вирішення значного кола наболілих пи­тань, що й стало основною причиною розроблення сус­пільного договору між нею та новобраним гетьманом. У проведеному дослідженні доведено, що Конституція 1710 року не була персональним витвором гетьмана в екзилі П. Орлика, а колективною думкою представни­ків першої української політичної еміграції: козацької старшини, запорожців і представників рядового коза­цтва, які виступали проти антидемократичної самодер­жавної форми правління в Україні гетьмана І. Мазепи. Особлива увага приділялася усуненню економічних та корупційних зловживань гетьмана та козацької еліти як одній із найбільш гострих проблем, що потребувала негайного вирішення. У статті детально аналізують­ся преамбула й усі 16 статей Конституції, які за своїм змістом можна об’єднати в 4 окремі розділи: загаль­ноукраїнські завдання, проблеми запорозького коза­цтва, організація державного правління Гетьманщини та заходи проти соціально-економічних зловживань у Гетьманщині. У дослідженні дається оцінка, під­креслюється значення Конституції 1710 року в розвит­ку політико-правової думки України XVIII століття і подальшому будівництві Української козацької респу­бліки. Важливо, що основні положення першого укра­їнського конституційного акта, на відміну від інших тогочасних європейських держав, де панував абсолю­тизм, заклали міцні основи представницького вряду- вання та парламентаризму, створювали широкі мож­ливості для запровадження в Україні республіканської форми правління.