Адміністративно-правова протидія булінгу та дослідження неврегульованих законодавством форм насилля

У викладі цієї публікації проведено аналіз теоретичного та практичного аспектів явища булінгу, у ході якого встановлено наявність похідних одиниць вказаного виду насильства, ними є: кібербулінг і мо-бінг, що також підпорядковують перелік цькувань, взаємопов'язаних із середовищем їх виникнення. Наведено короткий виклад особливостей залежно від кожного із досліджуваних видів переслідування. Проаналізовано чинне законодавство України щодо протидії постановленій проблемі та відповідальності за вчинене порушення, що містяться у положеннях законів, які регулюють освітнє середовище, зокрема відносини між його учасниками й адміністративну складову частину, щодо якої злочин визнається скоєним і підлягає відповідальності. Звернено увагу на наявність механізмів протидії булінгу та наголошено на необхідності адміністративного регулювання насильства у дорослих колективах (студентському та трудовому середовищі) та мережі Інтернет, у зв'язку із чим запропоновано відповідні зміни. Охарактеризовано ключові механізми виявлення та запобігання різноманітним формам переслідування з урахуванням практики країн Європи. Доведено необхідність відокремлення дефініцій «мобінг» і «кібербулінг» як самостійних злочинів із зазначення суб'єктного складу, визначенням об'єкта зазіхань, притаманних цим правопорушенням характеристик, маркерів розпізнавання та затвердження заходів реагування з урахуванням специфіки середовища виникнення агресивної поведінки. Встановлено чіткий зв'язок між адміністративною відповідальністю за вчинення булінгу, мобінгу або кібербулінгу й ефективністю заходів адміністративного примусу як превентивного заходу та інструменту виховання у правопорушника стійкого усвідомлення небезпеки та карності скоєних ним діянь; а також таких, які вказівкою закону запобігають повторним порушенням і створюють умови для недосягнення злочинцем критичних наслідків, які спричиняють фатальні втрати.