Системний підхід у дослідженні правових основ кібербезпеки

У статті проаналізовано основні тенденції розвитку кіберпростору, а також визначені актуальні проблеми забезпечення кібербезпеки на глобальному та національному рівнях, зокрема у контексті забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури, становлення Інтернету речей тощо. За результатами дослідження визначені можливі шляхи вирішення відповідних проблем і підвищення ефективності забезпечення кібербезпеки. Акцентована увага на актуальності для України питань кіберзахисту цивільних ядерних об'єктів та інших об'єктів критичної інфраструктури. Відсутність конкурентоспроможних вітчизняних рішень на ринку змушує використовувати імпортні аналоги обладнання та програмного забезпечення. Розроблено систему кібернетичних загроз із зазначенням їхніх джерел і змісту руйнівної дії. Обґрунтовано, що швидка інформатизація, масштаби потенційних наслідків злочинів у кіберпросторі, недостатня кіберзахищеність об'єктів критичної інфраструктури та ризики, пов'язані з розвитком психологічної Інтернет-залежності, вимагають від національних урядів і міжнародної спільноти серйозної уваги до розвитку систем кібербезпеки на національному та глобальному рівнях. Першочергові кроки в цьому напрямку повинні передбачати розробку необхідної нормативно-правової бази та підвищення ефективності роботи відповідних інституційних структур з урахуванням зарубіжного досвіду в цій сфері. На глобальному рівні, з огляду на те, що не всі кі-бератаки підпадають під дію міжнародних механізмів протидії кіберзлочинам, для забезпечення кібербезпе-ки важливо передбачити зобов'язання держав не вдаватися у кіберпросторі до дій, метою яких є завдання збитків інформаційним системам, процесам і ресурсам іншої держави, критичній інфраструктурі тощо, заради здійснення підриву політичної, економічної й соціальної систем, масованої психологічної обробки населення, що здатні дестабілізувати життєдіяльність суспільства й держави.