
Протидія торгівлі людьми в Україні: шляхи вдосконалення правової політики
Author(s) -
Н. А. Гураленко,
Т. С. Коханюк
Publication year - 2020
Publication title -
прикарпатський юридичний вісник
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-6234
pISSN - 2305-0314
DOI - 10.32837/pyuv.v0i1(30).538
Subject(s) - interrogation , relocation , damages , law enforcement , residence , compensation (psychology) , human trafficking , enforcement , suspect , criminology , public relations , political science , human security , business , psychology , law , sociology , social psychology , computer science , demography , programming language
У статті здійснюється аналіз вітчизняної правової політики протидії торгівлі людьми та надаються реко-мендації щодо шляхів її вдосконалення. Встановлено, що проблему протидії торгівлі людьми слід розв’язува-ти системно у площині створення новітніх дієвих меха-нізмів протидії такому злочину. Наголошено на важ-ливості взаємодії владних структур та неурядових громадських організацій у напрямі протидії торгівлею людьми. Акцентовано увагу на створенні розгалуже-ної мережі реінтеграційних, антикризових центрів реабілітації жертв торгівлі людьми. Зауважено щодо доцільності моніторингу процесів трудової міграції, програм регулярного навчання фахівців, які надають допомогу постраждалим у відповідній сфері. Зазначено про важливість активізації роботи правоохоронних ор-ганів у напрямі поінформованості не лише про ризики потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, а й про осо-бливості реалізації права на відшкодування збитків. Актуалізовано питання необхідності надання реабілі-таційних соціально-психологічних послуг постраж-далим від торгівлі людьми. Констатовано важливість недопущення повторної віктимізації постраждалих від торгівлі людьми, застосування не тільки загальних за-ходів безпеки таких осіб (особиста охорона, зміна доку-ментів, переселення в інше місце проживання та інші), але й додаткових (дистанційний допит потерпілого; впізнання поза візуальним і аудіоспостереженням осо-би, яку пред’являють для впізнання; створення в судах спеціальних кімнат очікування для потерпілих; допит у режимі відеоконференції в процесі досудового розслі-дування та процесуальні дії у режимі відеоконференції під час судового провадження та інше).