
Теоретичні проблеми здійснення митної процедури транзиту в Україні
Author(s) -
К. А. Гутченко
Publication year - 2020
Publication title -
прикарпатський юридичний вісник
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2664-6234
pISSN - 2305-0314
DOI - 10.32837/pyuv.v0i1(30).517
Subject(s) - normative , convention , scientific method , process (computing) , field (mathematics) , political science , code (set theory) , term (time) , treaty , law and economics , law , epistemology , sociology , computer science , mathematics , philosophy , physics , set (abstract data type) , quantum mechanics , pure mathematics , programming language , operating system
У статті було здійснено поділ проблем здійснення митної процедури транзиту на 3 основні групи: теоре-тичні, практичні, юридичні. З огляду на даний поділ, було детально вивчено першу групу проблем – теоре-тичну. Здійснені дослідження та набуті висновки є підставами для здійснення подальших пошуків знань та досліджень, зокрема, другої та третьої груп проблем у сфері митного транзиту. Крім того, роз’яснено від-мінності між термінами «проблематика» та «пробле-ма», перше з яких є збірним поняттям, яке своєю чер-гою складається з різних груп проблем.
На основі аналізу численних наукових робіт та пу-блікацій здійсненого дослідження було виявлено дві основні теоретичні проблеми, що існують у науковому середовищі. По-перше, неправильне розуміння термі-ну «транзит». Причиною такого розуміння є обрання науковцями за основний орієнтир Митного кодексу України 2012, більшість положень якого не відповіда-ють нормам міжнародних нормативно-правових актів (у тому числі статтям Кіотської конвенції 1999). По-дру-ге, нерозуміння терміну «митна процедура», який ототожнюється з термінами «адміністративна процеду-ра», «адміністративне провадження», «адміністратив-ний процес» тощо. Лише невелика кількість науковців розглядають транзит як процедуру, базуючись на між-народних нормах. Обравши орієнтиром Митний кодекс України 2012, оминається увагою оригінальне поло-ження імплементованих нормативно-правових актів, що є недопустимим. Було з’ясовано, що така ситуація є результатом нерозуміння науковцями мови оригіналу тексту, що є прийнятним за своєю суттю. Але нерозу-міння тексту та здійснення неправильного перекладу перекладачами, а надалі прийняття перекладеного акту законодавцями є неприйнятним.З огляду на викладене у статті запропоновано пе-реглянути всі імплементовані положення, але лише піс-ля детального аналізу оригіналу тексту Кіотської конвенції 1999, Митного кодексу ЄС та інших норма-тивно-правових актів.