
СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА В УКРАЇНІ
Author(s) -
Н. Ю. Королевська
Publication year - 2021
Language(s) - Ukrainian
DOI - 10.32837/chern.v0i6.294
Subject(s) - state (computer science) , constitution , welfare state , legislature , political science , payment , government (linguistics) , social welfare , subsistence agriculture , social protection , standard of living , public administration , business , law , politics , finance , geography , linguistics , philosophy , archaeology , algorithm , computer science , agriculture
Автор констатує, що подальша розбудова соціальної держави в Україні ускладнюється в умовах пандемії коронавірусної хвороби, що тягне за собою економічні кризи. У цих умовах надзвичайно важливого значення набуває соціальний захист як населення загалом, так і найбільш його вразливих верств зокрема. А отже, загострюються питання упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат. Важливим науковим завданням є пошук такого варіанту вирішення цих питань, який буде відповідати статті 1 Конституції України 1996 року у тій частині, яка визнає Україну соціальною державою. А важливим практичним завданням є втілення відповідних розробок у нормотворчу практику. Метою статті є аргументація необхідності узгодження проєкту Закону України «Про заходи щодо упорядквання системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)» (далі – Проєкт) з метою підвищення рів- ня життя населення та подальшої розбудови соціальної держави в Україні. Автор підкреслює, що Проєкт викликав численні зауваження та занепокоєння у частині того, що його прийняття сприятиме підвищенню соціальних стандартів в Україні. Враховуючи те, що автор наділена правом законодавчої ініціативи, було підготовлено альтернативний проєкт Закону (реєстр. №5045-1). Автор резюмує, що станом на 1 грудня 2021 року Верховна Рада України ще не починала читання цього Проєкту. Слід ще раз підкреслити його важливість, актуальність та наголосити на необхідності якомога більш швидкого досягнення консенсусу щодо його змісту, у разі необхідності – компромісу. Адже ситуація зараз загострена настільки, що будь-які зміни у чинному законодавстві щодо прожиткового мінімуму є кращі, аніж їхня відсутність.