Конституційні засади створення та функціонування релігійних організацій

Метою статті визначено аналіз конституційних засад створення та функціонування релігійних організаційв Україні.Автор починає зі звернення до положень статті 36 Конституції України, щодо яких висуває такі зауваження:а) у них йдеться про громадян України, що справедливо стосовно політичних партій, але навряд чи вірно,коли йдеться про громадські, а також і про релігійні організації;б) релігійні організації окремо не згадуються, що викликає запитання щодо того, чи конституційні основи їхстворення та діяльності містяться в частині першій статті 36, чи ні.Автор формулює та обґрунтовує тезу щодо необхідності уточнення назви Закону «Про свободу совісті та релі-гійні організації» від 23 квітня 1991 року, пропонуючи назву «Про релігійні організації», і доводить, що структу-ра чинного Закону не повністю відповідає потребам осіб, які опікуються питаннями створення, функціонування,припинення діяльності релігійних організацій. Запропоновано таку структуру, яка б відповідала всім стадіям«життєдіяльності» таких організацій, таким чином закладаючи засади конституційного регулювання їх створен-ня та діяльності: Розділ I «Загальні засади»; Розділ II «Порядок утворення та реєстрації релігійних організацій»;Розділ III «Правовий статус і діяльність релігійних організацій»; Розділ IV «Членство в релігійних організаціях»;Розділ V «Кошти й інше майно релігійних організацій»; Розділ VI «Державний контроль за діяльністю релігійнихорганізацій»; Розділ VII «Припинення діяльності релігійних організацій»; Розділ VIII «Заключні положення».Резюмовано, що під час дослідження конституційно-правових аспектів створення та діяльності релігійнихорганізацій усе ж таки варто враховувати не тільки конституційні положення про свободу совісті, але й положен-ня Основного Закону про свободу асоціацій. Обґрунтування того, як саме це зробити коректно й методологічновірно, являє собою подальші перспективи досліджень у напрямі.