
Психологічний складник корупційних правопорушень у судовій гілці влади
Author(s) -
Марина Олександрівна Деменчук
Publication year - 2021
Publication title -
vìsnik černìvecʹkogo fakulʹtetu nacìonalʹnogo unìversitetu «odesʹka ûridična akademìâ»
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
ISSN - 2707-7527
DOI - 10.32837/chern.v0i3.247
Subject(s) - commit , language change , political science , legislation , impunity , state (computer science) , extortion , criminal law , law and economics , law , abuse of power , power (physics) , punishment (psychology) , criminology , sociology , psychology , social psychology , human rights , politics , art , physics , literature , algorithm , quantum mechanics , database , computer science
У статті визначено, що проблематика щодо корупції як соціального явища знайшла своє відображення в працях багатьох учених і практиків та на відміну від інших понять отримала законодавче закріплення в Законі Україні «Про запобігання корупції». Встановлено, що протягом тривалого часу Україна посідає останні сходинки в рейтингу Індексу сприйняття корупції, а її небезпека для всього суспільства та держави загалом зумовила жвавий інтерес із боку вчених до причин виникнення цього явища, його існування та поширення в Україні.
Досліджено перелік факторів, що сприяють розвитку та поширенню корупції. Встановлено його невичерпний характер та доцільність об’єднання факторів у певні групи. Обґрунтовано, що психологічна група відіграє ключову роль під час прийняття рішення особою щодо вчинення або невчинення корупційного правопорушення.
Доведено, що на сучасному етапі ключову роль під час прийняття рішення щодо вчинення корупційного правопорушення відіграє почуття безкарності, що зумовлюється слабкістю принципу невідворотності покарання, передбаченого ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України.
Визначено, що керівництво країни приділяє велику увагу реформуванню законодавства в частині кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та створенню нових антикорупційних органів. Обґрунтовано, що в сучасних умовах, які існують у суспільстві, вказані дії не матимуть належної ефективності. Крім того, проведення лекцій, круглих столів та форумів щодо необхідності дотримання етичних та інших стандартів у професійній діяльності не матиме належного впливу на вже сформовану особистість судді або особи, яка бажає обіймати посаду в судовій гілці влади.
Доведено, що формування особистості та її правове виховання має відбуватися задовго до того, як особа приймає рішення про вибір або зміну професії. Таким чином, повага до принципу верховенства права, законності, рівності громадян перед законом та судом має формуватися під час розвитку та становлення особистості, а наявність міцної системи антикорупційних органів та досконалого антикорупційного законодавства лише сприятиме попередженню вчинення корупційних правопорушень.