ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДОПИТУ В ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ВТЕЧІ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Однією з важливих і найскладніших слідчих дій під час розслідування втечі з місць позбавлення волі, на нашу думку, є допит підозрюваного, обвинуваченого, ув'язненого, засудженого. Суть допиту полягає в тому, що слідчий, застосовуючи різноманітні тактичні прийоми, спонукає допитуваного дати свідчення про обставини, прямо або побічно пов'язані з розслідуваним злочином. Отримані відомості слідчий записує до протоколу, щоб у подальшому вони могли бути використані в якості доказів. Загальні правила проведення допиту містяться в Кримінальному процесуальному кодексі України. Особливості допиту окремих учасників кримінального судочинства (свідка) з урахуванням специфіки процесуального положення допитуваного прописані у відповідних статтях Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актах. Перед початком допиту слідчий повинен ідентифікувати особу, викликану на допит, ознайомившись із її паспортом або іншим документом, що посвідчує особу. Якщо у слідчого є будь-які дані про нестійкість психіки допитуваної особи або про будь-які інші фізичні вади, її лякливість, сором'язливість, боязкість, то він може прийняти рішення про проведення допиту у звичній для допитуваного обстановці, наприклад за місцем його навчання або проживання. Під час розслідування втечі з місць позбавлення волі це може бути звичайна камера засудженого. Це полегшить встановлення з ним психологічного контакту та отримання повних свідчень. З самого початку проведення допиту допитуваний повинен відчувати, що слідчий бачить у ньому рівноправну людину, ставиться до нього як до особистості, яка володіє правом на певну самостійність. Необхідно пам'ятати, що у допитуваних симпатії виникають з першої зустрічі, а разом з ними виникає і довіра або настороженість, активна протидія. Зустрівши щиру увагу і інтерес до себе, особа відвертіше розповість про своє життя, свої позитивні якості, умови, що сприяли вчиненню злочину, про скоєний злочин і свою роль у ньому. Важливе значення може мати час проведення слідчої дії. Так, за відсутності гострої необхідності не слід проводити допит у час, відведений для обіду або прогулянки. Крім того, слідчу дію за участю засудженого краще проводити не більше 45 хв, оскільки потім ув'язнений втомлюється, і його увага розсіюється.