Проблеми класифікації повноважень прокурора в кримінальному процесі України

У статті проаналізовано поняття та зміст прокурорських повноважень. У науковій літературі повноваження прокурора частіше пов’язуються саме з правами, які дозволяють вчинити ту або іншу дію. Але поняття повно­важень ширше поняття прав, тому що включає дії не лише на підставі прав, визначених законодавством, але й обов’язків. Автором проведено критичний аналіз основних наукових підходів до складання класифікації повно­важень прокурора, проаналізовано нормативну базу, на підставі якої науково сформувалось поняття прокурор­ських повноважень. У статті міститься детальний аналіз наявних класифікацій прокурорських повноважень у кримінальному процесі. Серед них мають місце класифікації за стадіями кримінального провадження, за про­курорськими функціями, за прокурорськими правами, за суб’єктами і сферою прокурорського впливу. Деякі кла­сифікації мають загальний характер, і тому в них прокурорські повноваження несуть загальний зміст і не є кон­кретизованими. Якщо класифікувати повноваження прокурора, враховуючи стадію провадження, слід брати за основу його права і обов’язки, які у своїй сукупності і складають повноваження. Чинне законодавство називає лише два основних повноваження: нагляд і представництво, не розкриваючи їх зміст повною мірою. Серед основних недоліків існуючих підходів до класифікацій називається відсутність єдиних критеріїв, які б могли бути основою для класифікації. Такими критеріями могли б стати, наприклад, контролюючі повноважен­ня, розпорядчі або забороняючі. Автором запропоновано власну концепцію класифікації повноважень прокурора, виходячи із позицій стадії кримінального провадження, суб’єктів взаємодії прокурора під час досудового розслі­дування, місця взаємодії, а також делегування повноважень між прокурором і слідчим. Питання класифікації повноважень залишається актуальним і потребує подальшої розробки і вдосконалення.