ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ СУБ’ЄКТНОГО СКЛАДУ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА В АВТОРСЬКИХ ПРАВАХ У СКЛАДІ ВІДУМЕРЛОЇ СПАДЩИНИ

Чупрій Діана ЮріївнаОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ СУБ’ЄКТНОГО СКЛАДУ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА В АВТОРСЬКИХ ПРАВАХ У СКЛАДІВІДУМЕРЛОЇ СПАДЩИНИСтаття присвячена теоретичним і практичним проблемам інституту відумерлої спадщини за українським зако-нодавством, яку вже майже двадцять років може набувати територіальна громада. Центральне місце в дослі-дженні займають особливості набуття й подальшого здійснення нею авторських прав у складі такої спадщини,позаяк ці об’єкти вирізняються насамперед своєю потенційною значущістю не тільки для окремих суб’єктів, а йдля суспільства в цілому, незважаючи на смерть автора. Попри це, практика набуття територіальною громадоюдосі лишається бідною у зв’язку із, зокрема, досить поверховим нормативним урегулюванням цього питання,низькою культурою використання результатів чужої інтелектуальної творчості, необізнаністю щодо складу віду-мерлої спадщини, а також браком досвіду та механізмів щодо управління такими специфічними правами. Зазна-чене призводить до безсуб’єктності й унеможливлює законне використання громадянами результатів творчостіавтора, який помер без спадкоємців.У статті зазначається, що ефективність такого управління перебуває в прямій залежності від обсягу та специ-фіки правосуб’єктності, компетенції та наявності відповідного досвіду в правонаступника. У межах дослідженняпроведено огляд історії інституту відумерлої спадщини в Україні та проаналізовано законодавство деяких зару-біжних країн, на підставі чого автор дійшов висновку про доцільність повернення до практики набуття відумерлоїспадщини державою. У роботі обґрунтовується, що саме держава буде більш ефективним правонаступникомне тільки в правах інтелектуальної власності, а й у відумерлій спадщині в цілому. Перевага держави як право-наступника у відумерлій спадщині полягає в потенційно необмежених можливостях з управління таким майном,можливості централізованої реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також у здатностіздійснення його розподілу між окремими установами й організаціями, тому необхідно дати державі можливістьспеціально наділяти компетентні державні органи відповідними повноваженнями щодо здійснення та захистутаких прав.Автор пропонує окремо врегулювати особливості такого правонаступництва в межах Закону України«Про авторське право і суміжні права», як це практикується в зарубіжному законодавстві, і визначити орган, якийбуде наділений повноваженнями з управління таким специфічним складником відумерлої спадщини.