Open AccessОСОБЛИВОСТІ ПОСЕСОРНОГО ЗАХИСТУ РЕЧОВОГО ПРАВА УПРОДОВЖ НАБУВАЛЬНОЇ ДАВНОСТІ
Author(s) -
П. Д. Гуйван
Publication year - 2020
Publication title -
časopis civìlìstiki
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2522-4840
pISSN - 2522-4832
DOI - 10.32837/chc.v0i38.361
Subject(s) - possession (linguistics) , the thing , law , legislation , law and economics , property (philosophy) , statute , political science , business , sociology , engineering , philosophy , linguistics , epistemology , electrical engineering
Запропонована праця присвячена дослідженню актуальної проблематики: реального співвідношення статики цивільних речових відносин і динаміки матеріального обороту. Дане питання розглядається в аспекті реального наповнення змісту суб'єктивного права на володіння чужою річчю, зокрема в період, коли відбувається перебіг набувальної давності. У цей час окупант правомірно утримує чужу річ, але не може в повному обсязі здійснювати права власника. Більше того, він за нашим кволим у даному відношенні законодавством не вправі здійснити правовий захист свого володіння від неправомірних зазіхань третіх осіб, а тим більше - від власника. Хоча дії останнього з фізичного відібрання речі будуть незаконними, не титульний окупант позбавлений можливості у суді захистити своє володіння. Автор вбачає єдиний спосіб вирішення даної проблеми - у запровадженні посесорного захисту в національному правовому полі. При цьому для захисту порушеного володіння слід доводити факт утримання речі, а не наявність титулу на це. При цьому, звісно, мають аналізуватися і підстави заволодіння майном, але наявність титулу не може надавати переваги стороні судового спору. У статті проаналізовані етапи цивілізаційного поступу інституту набувальної давності на наших теренах та доктринальні намагання науковців наповнити ідею посесорного володільницького захисту реальним змістом. Також досліджено вказану концепцію в законодавствах зарубіжних держав. Висловлена авторська позиція, згідно з якою не варто надавати посе-сорному речовому захистові широких загально цивілістичних охоронних функцій. Адже це може призвести до змішування виключно володільницького захисту із зобов'язально-правовими реституційними повноваженнями або надання йому значення абсолютного захисту проти усіх третіх осіб та власника. Наголошується, що зміст посесорного захисту має полягати у здійсненні речових позовів. У цьому сенсі пропонується надати незаконному володільцеві, що отримав річ від третіх осіб, у разі порушення його володіння, прав, аналогічним тим, що випливають з віндикації, з урахуванням специфіки відносин.